Пояснення Німеччини щодо відмови від постачання зброї в Україну – несправедливі

Політика

Пояснення Німеччини щодо непостачання зброї в Україну є несправедливими. Таку думку на брифінгу 7 лютого, який транслювали у Facebook МЗС України, висловив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Глава МЗС зазначив, що продовжить обговорення цього питання з міністеркою закордонних справ ФРН Анналеною Бербок під час її візиту до України 7–8 лютого.

"Питання військових постачань до України з Німеччини або з третіх країн чи міжнародних організацій, що потребують на це дозволу Німеччини, буде на порядку денному моїх переговорів сьогодні, як і низка інших питань, – сказав Кулеба. – І так само ми обговорюватимемо цю тему завтра під час візиту президента [Франції Еммануеля] Макрона. Тому що коли йдеться про зміцнення України, українських Збройних сил, не може бути країн-винятків, із якими ми цю тему не порушуємо".

За словами українського міністра, Німеччина неодноразово пояснювала свою позицію щодо непостачання зброї у кризові регіони.

"Ми вважаємо ці пояснення стосовно України несправедливими. Ми вважаємо, що є більш широкий простір для дій Німеччини, але ми маємо поважати позицію держави. Утім, це не означає, що ми не повинні з нею працювати, тому ми й надалі працюватимемо з Німеччиною із цього питання", – зазначив Кулеба.

Водночас глава МЗС України висловив подяку Німеччині "за ту роботу, яку вона виконує у нормандському форматі [перемовин щодо врегулювання конфлікту на Донбасі], з інших питань двосторонньої взаємодії".

Канцлер ФРН Олаф Шольц в інтерв'ю Washington Post, опублікованому 7 лютого, відкинув критику, що ФРН нібито недостатньо зробила для підтримки України.

Він знову повторив, що Німеччина має "жорсткі експортні критерії під час експорту озброєнь у кризові регіони", і уряди країни зберігають послідовність у цих обмеженнях.

Шольц підкреслив, що єдина позиція країн ЄС і НАТО полягає в тому, що якщо РФ активізує агресію, "це коштуватиме їй дуже дорого". Німеччина, за його словами, "робить свою роботу" для виходу із кризи як партнер у НАТО та ЄС.

Водночас канцлер ФРН зазначив, що Німеччина є "найсильнішою економічною опорою України" і далі нею буде. За словами Шольца, Німеччина надала Україні сумарно $2 млрд упродовж останніх семи років.

Контекст

На тлі накопичення Росією військ біля кордону з Україною низка країн, зокрема, США, Великобританія, країни Балтії, Чехія та інші держави оголосили про передання Україні оборонного озброєння та боєприпасів.
Німеччина з початку війни 2014 року надає Україні фінансову допомогу (лише за перші п'ять років сума допомоги становила понад €1,4 млрд), допомагає лікувати поранених на Донбасі українських військовослужбовців. Увесь цей час Берлін відмовлявся від надання зброї і 2021 року блокував постачання зброї Україні через НАТО, коли США попереджали про ймовірне нове вторгнення Росії.
Для Німеччини східна частина Європи – особлива частина світу, говорила амбасадорка ФРН в Україні Анка Фельдгузен, пояснюючи небажання Берліна надавати Києву зброю. "Ми всі були виховані з ідеєю, що німецьких солдатів, німецької зброї тут ніколи не буде. Ця ідея ніби в ДНК німців", – заявляла вона у червні 2021 року.
Після зміни уряду позиція Німеччини щодо постачання Україні оборонної зброї не змінилася, заявила на початку 2022 року Бербок.
Нинішня політика Німеччини щодо Росії не відповідає вимогам НАТО, ЄС та партнерів Німеччини і загалом "нашому часу", заявив 25 січня міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс. Також дії Берліна критикували у Польщі.
Німеччина надасть Україні 5 тис. військових захисних касок, заявила 26 січня міністерка оборони ФРН Крістіне Ламбрехт. Надаючи таку допомогу, Німеччина "дає чіткий сигнал", що підтримує Україну, сказала очільниця оборонного відомства.
Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня говорив, що офіційна Німеччина відмовляється допомагати Україні з озброєнням у зв'язку з тим, що залежить від Росії.
Резніков також уточнював, що Україна не просила Німеччину саме про каски – такий пункт був у переліку потреб ЗСУ у захисному озброєнні, який надіслали всім урядам країн, що входять до ЄС та НАТО.