Стефанішина: Будь-які переговори щодо безпеки в Європі мають починатися з виведення російських військ з України
10 січня 2022, 20.10
10 січня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина взяла участь у позачерговому засіданні комісії Україна – НАТО. Про це повідомила пресслужба Кабміну.
Сторони обмінялися думками щодо російських пропозицій у сфері безпеки. За словами Стефанішиної, вони є ультиматумом, який містить вимоги, несумісні з принципами НАТО та демократичного світу.
"Вимоги Росії до союзників не можна розглядати як переговорну позицію. Агресор не має права ставити умови, поки останній російський солдат і танк не покинуть кордони України. Ми бачимо, як Росія намагається змістити фокус дискусії – погрожує новою війною та при цьому не робить жодного кроку до мирного врегулювання в мінському або нормандському форматах. Хочу наголосити ще раз: будь-які переговори щодо безпеки мають починатися з виведення російських військ із території України", – заявила віцепрем’єрка.
Стефанішина зазначила, що РФ може зібрати достатню кількість сил біля кордону України, щоб розпочати повномасштабне вторгнення. Вона закликала союзників зробити все можливе, щоб запобігти такому сценарію.
Віцепрем'єр-міністерка також висловила сподівання, що НАТО продемонструє єдність у створенні ефективної протидії воєнним і гібридним загрозам на наступному саміті НАТО в Мадриді.
"Ми розраховуємо, що фундаментальні принципи Альянсу, такі як політика відкритих дверей, не можуть бути переглянуті", – сказала Стефанішина.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що члени НАТО підтримують право націй обирати свій шлях.
Контекст
- Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
- 17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
- Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
- 29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
- Держсекретар США ЕнтоніБлінкен говорив 7 січня, що під час переговорів між США та РФ у центрі уваги буде "агресія Росії щодо України".
- Американську делегацію на переговорах щодо вимог Москви про "гарантії безпеки" очолює перша заступниця держсекретаря Венді Шерман, російську –Рябков.9 січня Рябков та Шерман провели більш ніж двогодинну зустріч у Женеві. Заступниця держсекретаря США наголосила на "свободі суверенних націй вибирати для себе союзи".
- 10 січня відбувся основний раунд їхніх переговорів, розмова тривалаприблизно 7,5 години. Рябков після переговорів сказав, що США через стягування Росією військ до українсько-російського кордону висунули претензії та "певні погрози" Москві, а російська делегація запевнила, що РФ не планує нападати на Україну.