"Потрібні радикальні зміни взагалі самої канви наших стосунків, її матриці, її меж. [...] Потрібен прорив, потрібен реальний крок назустріч Росії. Крок саме натовський. А не крок Росії назустріч НАТО з погляду модифікації її позицій щодо головних питань. Якщо цього, попри очікування, не відбудеться, питання розглядатимуть та оцінки ситуації даватимуть з урахуванням усієї сукупності чинників. [...] Не намагаючись у якийсь спосіб випередити події, можу сказати, що дуже не хотілося б зіткнутися із ситуацією, коли країни НАТО на чолі зі США зроблять таку помилку і знову діятимуть на шкоду і власній безпеці, і безпеці всього європейського континенту", – заявив він, зазначивши, що Москва неодноразово висловлювала свою позицію та доводи щодо цього.
За словами Рябкова, з подальшими діями визначиться після зустрічей, запланованих на 12-те та 13 січня, з представниками НАТО та ОБСЄ.
Говорячи про дипломатичну тактику РФ, заступник глави МЗС сказав, що вимоги Росії – проєкти документів щодо так званих гарантій безпеки – "сформульовані чітко, твердо та без елементів двозначності".
"Нам дорікають тим, що це спроба чинити тиск. Це можна назвати як завгодно. Переважно, це прагнення покласти в прямому розумінні слова карти на стіл і показати, що ми говоримо і робимо те, що думаємо", – додав він.
Рябков очолює російську делегацію.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов поінформував 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Держсекретар США Ентоні Блінкен говорив 7 січня, що під час перемовин між США та РФ у центрі уваги буде "агресія Росії щодо України".
Американську делегацію на переговорах стосовно вимог Москви щодо гарантій безпеки очолює перша заступниця держсекретаря Венді Шерман, російську – Рябков. 9 січня Рябков і Шерман провели більш ніж двогодинну зустріч у Женеві. Заступниця держсекретаря США підкреслила "свободу суверенних націй обирати для себе союзи".
10 січня відбувся головний раунд їхніх переговорів, розмова тривала приблизно 7,5 години. Рябков після переговорів сказав, що США через стягування Росією військ до українсько-російського кордону висунули претензії та "певні погрози" Москві, а російська делегація запевнила, що РФ не планує нападати на Україну.
+14 Київ
