Шевченківський районний суд Києва скасував арешт на частину майна родини підприємця Ігоря Гринкевича, якого заарештували разом із сином Романом у справі про постачання для Збройних сил України. Про це йдеться у відповідному рішенні суду, оприлюдненому в Єдиному реєстрі судових рішень 17 квітня.
У ньому вказано, що йдеться про активи "ВТ Девелопмент" у Львові, які 22 січня 2024 року заарештував Печерський районний суд Києва. Видання NGL media уточнює, що влітку 2023 року бенефіціаром компанії була дружина Гринкевича-старшого Світлана, а зараз фірма належить жителю Львова Максиму Станкевичу.
Арешт на майно цієї компанії наклали в межах розслідування щодо компаній "Трейд лайнс рітейл" і "Будівельна компанія Сітіград", які фігурують у справі Гринкевича. Зокрема, за даними журналістів, під арештом опинилися нежитлове приміщення у Львові на вулиці Героїв УПА площею 3119,6 м², земельна ділянка площею 0,1538 га, а також приміщення холодильника-розподільника у Львові на вулиці Данила Апостола площею 1758,3 м2.
Адвокат "ВТ Девелопмент" у суді стверджував, що майно компанії не було пов'язане з договорами, які укладали компанії Гринкевича, і не було отримане завдяки їм.
"Суд установив, що слідчі не надали доказів протиправної діяльності компанії, вона не є стороною договорів, які розслідують, а майно придбали задовго до їх укладення. Тому суд вирішив, що подальше збереження арешту майна не виправдовується потребами досудового розслідування, і скасував його", – пише NGL media.
Контекст
- 29 грудня 2023 року на сайті Державного бюро розслідувань з'явиласьінформація про затримання львівського бізнесмена, одного з найбільших постачальників Міністерства оборони України, який пропонував $500 тис. за сприяння поверненню майна, вилученого в підконтрольних йому компаній під час розслідування кримінального провадження.
- За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн. До виконання оборонних замовлень залучили підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом і не мали належних виробничих, складських й інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони, що призвело до збитків бюджету на 1,2 млрд грн і зриву постачань.
- Правоохоронці виявили повне невиконання шести контрактів. Щонайменше за сімома договорами підприємства доправили товар на склади військових частин лише в невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань.
- "Українська правда" повідомила, що йдеться про бізнесмена Ігоря Гринкевича. 30 грудня його відправили під варту із заставою в розмірі 430 млн грн.
- 9 січня МО України оголосило про розірвання контрактів із компаніями Гринкевича. 11 січня ДБР повідомило про арешт майна сім'ї і підконтрольних компаній Гринкевича.
- 17 січня п'ятьох фігурантів справи (серед яких і син Гринкевича Роман) повідомили про підозру у створенні й участі в злочинній організації і заволодінні чужим майном через зловживання довірою. Чотирьох підозрюваних заарештували 19 січня, Гринкевича-молодшого відправили під варту 22 січня.
- 12 лютого пресслужба Державного бюро розслідувань повідомила, що суд наклав арешт на нерухоме майно й автомобілі Гринкевича, його дружини, сина і тещі й іще двох його ймовірнихспівучасників.
- Про те, що у справі Гринкевичів немає постраждалої сторони, 28 лютого написав "Апостроф" із посиланням на відповідь Державного бюро розслідувань. Справу розслідують за ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України – "шахрайство" і створення "злочинної групи", ішлося в ньому. Така оновлена кваліфікація у провадженні з'явилася лише 16 січня, писав "Главком". Провадження розпочали ще 12 жовтня 2023 року, про це свідчить ухвала Печерського райсуду від 30 грудня.