"У кримінальному провадженні жодну службову особу Міністерства оборони України про підозру не повідомляли. Процесуальне рішення про визнання потерпілим у кримінальному провадженні не приймали, оскільки сьогодні триває проведення процесуальних заходів", – ідеться в повідомленні ДБР.
У відомстві додали, що справу за підозрою Ігоря й Романа Гриневичів розслідують за ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 і ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України – "шахрайство" і створення "злочинної групи".
Така оновлена кваліфікація у провадженні з'явилася тільки 16 січня, писав "Главком". Провадження розпочали ще 12 жовтня 2023 року, про це свідчить ухвала Печерського райсуду від 30 грудня.
Від початку ДБР заявляло про розкрадання Гринкевичами 1,5 млрд грн МОУ й інкримінувало львівському бізнесмену ст. 191 ст. КК України – "розкрадання і привласнення майна", про що свідчить постанова ДБР. Зміну кваліфікації й відсутність потерпілих у справі Гринкевичів ДБР публічно не коментувало.
Ігор Гринкевич в одному із судових засідань заявив про те, що висунуті йому обвинувачення спростовують самі документи Міноборони. Зокрема, про те, що МОУ не здійснювало на адресу його компаній авансових платежів, свідчать умови контрактів. А про те, що замовлену форму доправили на склади МОУ – висновки аудиту Міноборони, зазначає "Апостроф".
Контекст
29 грудня 2023 року на сайті Державного бюро розслідувань з'явилась інформація про затримання львівського бізнесмена, одного з найбільших постачальників Міністерства оборони України, який пропонував $500 тис. за сприяння в поверненні майна, вилученого в підконтрольних йому компаній під час розслідування кримінального провадження.
За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн. До виконання оборонних замовлень залучили підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом і не мали належних виробничих, складських й інших потужностей для виготовлення і зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони, що призвело до збитків бюджету на 1,2 млрд грн і зриву постачань.
Правоохоронці виявили повне невиконання шести контрактів. Щонайменше за сімома договорами підприємства доправили товар на склади військових частин лише в невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань.
"Українська правда" повідомила, що йдеться про бізнесмена Ігоря Гринкевича. 30 грудня його відправили під варту із заставою в розмірі 430 млн грн.
9 січня МО України оголосило про розірвання контрактів із компаніями Гринкевича. 11 січня ДБР повідомило про арешт майна родини й підконтрольних компаній Гринкевича.
17 січня п'ятьох фігурантів справи (серед яких і син Гринкевича Роман) повідомили про підозру у створенні й участі у злочинній організації й заволодінні чужим майном через зловживання довірою. Чотирьох підозрюваних заарештували 19 січня, Гринкевича-молодшого відправили під варту 22 січня.
12 лютого пресслужба Державного бюро розслідувань повідомила, що суд наклав арешт на нерухоме майно й автівки Гринкевича, його дружини, сина і тещі й ще двох його ймовірних співучасників.
23 лютого суд продовжив запобіжний захід Ігорю Гринкевичу до 29 березня.
+6 Київ
