У ньому вказано, що йдеться про активи "ВТ Девелопмент" у Львові, які 22 січня 2024 року заарештував Печерський районний суд Києва. Видання NGL media уточнює, що влітку 2023 року бенефіціаром компанії була дружина Гринкевича-старшого Світлана, а зараз фірма належить жителю Львова Максиму Станкевичу.
Арешт на майно цієї компанії наклали в межах розслідування щодо компаній "Трейд лайнс рітейл" і "Будівельна компанія Сітіград", які фігурують у справі Гринкевича. Зокрема, за даними журналістів, під арештом опинилися нежитлове приміщення у Львові на вулиці Героїв УПА площею 3119,6 м², земельна ділянка площею 0,1538 га, а також приміщення холодильника-розподільника у Львові на вулиці Данила Апостола площею 1758,3 м2.
Адвокат "ВТ Девелопмент" у суді стверджував, що майно компанії не було пов'язане з договорами, які укладали компанії Гринкевича, і не було отримане завдяки їм.
"Суд установив, що слідчі не надали доказів протиправної діяльності компанії, вона не є стороною договорів, які розслідують, а майно придбали задовго до їх укладення. Тому суд вирішив, що подальше збереження арешту майна не виправдовується потребами досудового розслідування, і скасував його", – пише NGL media.
Контекст
29 грудня 2023 року на сайті Державного бюро розслідувань з'явилась інформація про затримання львівського бізнесмена, одного з найбільших постачальників Міністерства оборони України, який пропонував $500 тис. за сприяння поверненню майна, вилученого в підконтрольних йому компаній під час розслідування кримінального провадження.
За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн. До виконання оборонних замовлень залучили підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом і не мали належних виробничих, складських й інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони, що призвело до збитків бюджету на 1,2 млрд грн і зриву постачань.
Правоохоронці виявили повне невиконання шести контрактів. Щонайменше за сімома договорами підприємства доправили товар на склади військових частин лише в невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань.
"Українська правда" повідомила, що йдеться про бізнесмена Ігоря Гринкевича. 30 грудня його відправили під варту із заставою в розмірі 430 млн грн.
9 січня МО України оголосило про розірвання контрактів із компаніями Гринкевича. 11 січня ДБР повідомило про арешт майна сім'ї і підконтрольних компаній Гринкевича.
17 січня п'ятьох фігурантів справи (серед яких і син Гринкевича Роман) повідомили про підозру у створенні й участі в злочинній організації і заволодінні чужим майном через зловживання довірою. Чотирьох підозрюваних заарештували 19 січня, Гринкевича-молодшого відправили під варту 22 січня.
12 лютого пресслужба Державного бюро розслідувань повідомила, що суд наклав арешт на нерухоме майно й автомобілі Гринкевича, його дружини, сина і тещі й іще двох його ймовірних співучасників.
Про те, що у справі Гринкевичів немає постраждалої сторони, 28 лютого написав "Апостроф" із посиланням на відповідь Державного бюро розслідувань. Справу розслідують за ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України – "шахрайство" і створення "злочинної групи", ішлося в ньому. Така оновлена кваліфікація у провадженні з'явилася лише 16 січня, писав "Главком". Провадження розпочали ще 12 жовтня 2023 року, про це свідчить ухвала Печерського райсуду від 30 грудня.
+1 Київ
