Через протести в Казахстані Україна може зіткнутися з проблемами з автогазом – експерти
6 січня 2022, 20.51
Припинення або скорочення постачання скрапленого газу з Казахстану в Україну призведе до дефіциту та зростання цін на нього. Про це повідомили у "Консалтинговій групі А-95", написав 6 січня спеціалізований сайт enkorr.
Експерти підкреслили високу залежність України у сфері постачання імпортного автогазу. У 2021 році на частку казахстанських постачальників припало приблизно 27% українського споживання скрапленого газу, а в останні кілька місяців цей показник сягав 33%.
"Казахстан завжди був основною альтернативою Росії і Білорусі, а сьогодні саме казахстанський канал потрапив під загрозу перекриття, що може порушити крихкий баланс українського ринку скрапленого газу", – сказав аналітик "А-95" Артем Куюн.
За його словами, українським трейдерам треба відпрацювати можливі сценарії, включно з повним припиненням відвантажень газу.
На тлі протестів влада Казахстану ввела державне регулювання цін на бензин, дизпаливо та скраплений газ. Із Казахстану Україні надходить значна частина палива, повідомило видання "BBC News Україна".
Упродовж січня – жовтня 2021 року в українському імпорті з Казахстану енергоносії та паливо становили 66%. Казахстан є четвертим найбільшим постачальником нафтопродуктів в Україну після Росії, Білорусі та Литви.
"Перехід України на ринкові рейки, що відбувся давно, виключає трагічні сценарії зростання цін, як це сталося в Казахстані. Дорожча альтернатива додасть цінам не більше ніж 1 грн/л, а за нестачі продукту у споживачів завжди залишиться альтернатива у вигляді бензину", – прогнозує Куюн.
Контекст
- Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня її підвищили до 120 тенге (7,48 грн).
- Надалі протести розпочалися й в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
- 4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
- 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель.
- Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює керівну партію країни.
- В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Згодом влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
- 5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
- Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.
- Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" в цій країні.
- 6 січня поліція Казахстану повідомила про те, що було вбито "десятки" учасників протестів, які, за інформацією правоохоронців, намагалися захоплювати державні будівлі в Алмати. За даними МОЗ Казахстану, унаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб.
- МВС Казахстану заявило про вісьмох загиблих правоохоронців. ЗМІ писали про 13 загиблих поліцейських, двоє з яких – "із відсіченими головами".