Нерішучість НАТО щодо приєднання України до Альянсу сприяє продовженню російської агресії, вважає колишній голова Служби зовнішньої розвідки України, ексначальник військової розвідки, ексглава контррозвідки СБУ Валерій Кондратюк. Про це він заявив в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.
"Чи правда, що на таємних переговорах американців із Кремлем росіяни сказали, що "ми готові закінчити війну на таких умовах: "Там, де ми стоїмо на сьогодні, – Росія, а там, де українці, – Україна. Україна не входить у НАТО ніколи? Це головні речі, мабуть", – запитав Гордон.
Ексглава контррозвідки СБУ припустив, що "це були речі, які обговорювали".
"Як будь-які аналітики готують різні прогнози. І, можливо, чому нам не надали чіткого сигналу чи дороги щодо приєднання до НАТО? Саме тому, що вони не відкидають, що це і буде однією з умов: Україна матиме якийсь нейтральний статус – закінчення війни. Тому що Росія говорить, що для неї це головне таке питання", – пояснив він.
У такому підході Альянсу, зазначив Кондратюк, є парадокс.
"Виходить, що Росія готова й далі воювати доти, доки Україна не в НАТО. І нам кажуть, що ми вступимо в НАТО, щойно закінчиться війна. І тим самим, загалом, даючи змогу Росії нескінченно продовжувати цю війну, щоб цей день і момент ніколи не настали", – зазначив ексглава контррозвідки СБУ.
Він переконаний, що такі речі Заходу сьогодні треба усвідомити.
"Що треба воювати, чи, скажімо так, лікувати не лише хворобу, не лише наслідки, а найголовніше: причину. І якщо сьогодні Захід – я сказав би, це хороші лікарі, які нам допомагають одужати, – то, мені здається, у другому питанні також необхідні, знаєте, не лише медикаменти, а й сучасне медичне обладнання. Ось із чим у нас досі, до речі, проблеми. Я маю на увазі озброєння далекобійного радіусу дії: не лише ракети, а й авіація", – підсумував Кондратюк.
Контекст
- На тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано в її Конституції.
- У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020 року Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
- 14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.
- У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, ідеться про те, що Україні для вступу в блок уже не потрібен план дій щодо членства, але поки що в ньому немає запрошення в Альянс. "Ми будемо готові спрямувати Україні запрошення до вступу в Альянс, коли союзники погодяться із цим і буде виконано відповідні умови", – зазначено в комюніке.
- Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених із 2014 року українських територій, зокрема Криму. Наприклад, у квітні глава МЗС Дмитро Кулеба зазначав, що Україна готова обговорювати будь-який мирний план, який не веде до здавання територій чи заморожування конфлікту.