Як можна притягнути найвище керівництво РФ до відповідальності за війну в Україні. Пояснення коаліції "Україна. П'ята ранку"
3 квітня 2022, 10.56
Найвище політичне та військове керівництво Росії можна притягнути до відповідальності за злочини в Україні за допомогою спеціально створеного трибуналу або Міжнародного кримінального суду. Про це 1 квітня повідомив член коаліції "Україна. П'ята ранку / Ukraine 5 AM" колишній заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов.
У коаліції нагадали, що Україна вже ініціювала створення міжнародного трибуналу – Спеціального трибуналу щодо злочинів та агресії проти України, юрисдикцію якому дадуть країни – підписанти декларації про його створення.
"Наразі пропонується, аби трибунал відбувався у Харкові. Він розглядатиме злочин агресії проти України, вчинений вищим політичним та військовим керівництвом РФ та Білорусі", – ідеться в повідомленні.
Міжнародний кримінальний суд зі свого боку розглядатиме геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини. Цей суд має право видати ордер на арешт вищого керівництва країни, зокрема президента. Оскільки членами суду є 123 країни, у разі видання ордера всі вони будуть зобов'язані видати підозрюваних суду, якщо ті опиняться на їхній території.
"Етап затримання та передачі обвинувачених суду може тривати роками. Якщо підозрювані переховуватимуться у РФ чи Білорусі, то їх фактична участь у судовому процесі та арешт можливі лише за умови зміни політичної ситуації всередині цих держав", – пояснили в коаліції.
"Україна. П'ята ранку / Ukraine 5 AM" – це коаліція з документування воєнних злочинів Росії. До її складу ввійшли 16 правозахисних організацій (Zmina, Українська Гельсінська група, Медійна ініціатива за права людини, "КрымSOS", "ВостокSOS", Адвокатська дорадча група та інші), а також колишній заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов та адвокат Денис Рабомізо.
Контекст
- Вторгнення Росії в Україну та пов'язані з ним злочини розглядають у трьох міжнародних судах.
- 27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН (International Court of Justice) із вимогою притягнути Росію до відповідальності за "спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". 7–8 березня у суді відбулися перші слухання за позовом України проти РФ у справі про обвинувачення у геноциді. Росія відмовилася від участі в них.
- Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що Україна не може зробити це, оскільки не є державою – учасником Римського статуту МКС, але 3 березня повідомив про початок розслідування.
- Окрім того, 28 лютого Україна звернулася до Європейського суду з прав людини, вимагаючи зокрема, як попередні заходи "негайно зупинити воєнні напади проти цивільних об'єктів". 1 березня суд ухвалив рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні. Пізніше суд поширив ці заходи на всі запити щодо цього приватних осіб – включно, як пояснювала Верховна Рада, з усіма майбутніми скаргами проти РФ. Також суд висунув до РФ вимогу безпечного проходження та гуманітарної допомоги для мирних громадян.