"Ми знаємо з історії, як і надалі переслідують осіб, які були причетними до скоєння злочинів під час Другої світової війни", – сказав Мамедов.
Як приклад він навів процес, який кілька років тому проводили у Німеччині над колишнім наглядачем в одному з концтаборів. На час скоєння злочину підсудний був неповнолітнім, тому його справою займалася судова колегія у справах неповнолітніх.
"Ми також бачимо щодо ситуації із колишнім президентом Судану Омаром аль-Баширом і багатьма іншими, коли [Міжнародний кримінальний суд] виписує ордери [на їхній арешт]. Цим людям ніколи не втекти від відповідальності, від правосуддя. Принцип невідворотності покарання у будь-якому разі реалізують. Я в це повністю вірю", – сказав Мамедов.
Він переконаний, що і стосовно воєнних злочинів Росії "правосуддя рано чи пізно відбудеться".
"Із 2016 року, коли я почав займатися будівництвом інституцій у прокуратурі Автономної Республіки Крим, потім у 2019 році вже на базі департаменту у Генеральній прокуратурі, який у народі називають "департаментом війни та миру", потім у Донецькій та Луганській прокуратурах, я розумів, що правосуддя рано чи пізно відбудеться, тому всі ці факти мають розслідувати та у правильній формі задокументувати, щоб, коли почнуться судові процеси, було що висувати", – сказав колишній заступник генерального прокурора.
Документуванням злочинів РФ в Україні займаються не лише правоохоронні органи, а й правозахисні організації, зокрема коаліція "Україна. 5 ранку", у створенні якої брав участь Мамедов.
Інтерв'ю Гордона з Мамедовим вийде сьогодні о 18.00 на YouTube-каналі "В гостях у Гордона"
Відео: В гостях у Гордона / YouTube
Контекст
Мамедов закликає українську владу ратифікувати Римський статут (це міжнародний договір, який заснував Міжнародний кримінальний суд), щоб притягнути керівництво РФ до відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності.
Україна не ратифікувала Римського статуту, однак у 2015 році повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, скоєних із моменту початку агресії РФ.
МКС розпочав попереднє вивчення ситуації в Україні у квітні 2014 року. 2016 року було опубліковано попередній звіт канцелярії Міжнародного кримінального суду у справі "Ситуація в Україні". У документі зазначено, що "ситуація на території Криму та Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною та Російською Федерацією". Після оприлюднення звіту РФ заявила про бажання вийти з Римського статуту.
Наприкінці 2020 року МКС дійшов висновку, що дії, які є воєнними злочинами і злочинами проти людяності, "було здійснено в контексті ситуації в Україні", і вирішив, що підстави для розслідування є, повідомила тодішня прокурорка МКС Фату Бенсуда.
Мамедов розповів у квітні 2021 року, що Україна надіслала до Міжнародного кримінального суду в Гаазі 19 повідомлень, пов'язаних із російською агресією.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке відбулося наприкінці лютого 2022 року, прокурор МКС Карім Хан ініціював нове розслідування. Він заявив, що є достатні підстави вважати, що в Україні було скоєно як воєнні злочини, так і злочини проти людяності. На сьогодні вже 41 країна звернулася до МКС із вимогою розслідувати злочини в Україні.