"Ми не можемо використовувати для захисту лише рядки в Конституції". "Слуга народу" пропонує Туреччині, США та країнам-сусідам стати гарантами безпеки України
8 березня 2022, 18.25
Пропрезидентська партія "Слуга народу" 8 березня виступила із пропозицією укласти новий договір про гарантії безпеки України. Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті політсили.
У партії наголосили, що не приймають ультиматумів і "навіть теоретично не розглядають можливості перегляду території України чи відмови від будь-яких її шматків".
"Наша Україна – це і Донецьк, і Луганськ, і Крим. Ми не сприймаємо ультиматумів. Не відмовляємося від територій. Але при цьому тверезо дивимося на реальність. Крим, Донецьк і Луганськ окуповані вже вісім років. На іншій частині території України триває повномасштабна війна. Ми чуємо вимогу Росії – визнати так звані "ДНР" і "ЛНР", визнати окупацію Криму. Зрозуміло, що ми не будемо цього робити. Але нам треба буде визначитися – яким чином буде врегульоване життя людей на цих територіях у межах нашої цілісної держави. Саме про це говорив президент [Володимир] Зеленський, відповідаючи на запитання американського журналіста. І про НАТО та гарантії для України", – ідеться у заяві.
У партії зазначили, що НАТО "не готовий приймати Україну до себе протягом найближчих щонайменше 15 років і чітко про це каже".
"Ми зараз навіть не маємо підтримки в абсолютно справедливій війні саме від Альянсу – тільки від окремих держав. Оскільки найближчими роками вступ до НАТО неможливий, ми не можемо використовувати для захисту нашої держави лише рядки в Конституції про курс до Альянсу. Курс – це політика. Але не зброя. Не літаки. Не захист держави. Натомість маємо говорити про конкретні речі. Про конкретний договір, який може гарантувати Україні повну безпеку на той час, поки НАТО не готовий нас приймати. Він має принципово відрізнятися від Будапештського меморандуму – передбачати конкретні політичні, економічні та військові кроки держав – гарантів безпеки України", – додали автори заяви.
Такими державами в партії назвали сусідні з Україною країни (не конкретизуючи, які саме), а також США і Туреччину.
"Зі свого боку Росія має також юридично зафіксувати, що визнає українську державність і гарантує, що не буде загрожувати нашій державі. Зрозуміло, що у сьогоднішніх умовах це звучить абсурдно, враховуючи російське вторгнення. Але наші Збройні сили відіб'ються від ворога, і треба буде гарантувати подальший мирний розвиток України. Тоді буде важливим, щоб Росія поставила свій підпис під гарантіями для нашого суверенітету разом з іншими гарантами", – резюмували у партії.
Якщо Північноатлантичний альянс не готовий прийняти Україну до своїх лав, то має надати їй гарантії безпеки, заявив 1 березня в інтерв'ю агентству Reuters президент Володимир Зеленський. 5 березня, напередодні чергового раунду переговорів із Росією, голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія сказав, що Україна готова обговорювати альтернативні членству в НАТО гарантії безпеки.
Контекст
- 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України".
- Після звернення Путіна у багатьох містах України, зокрема у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, почали повідомляти про звуки вибухів. Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
- 7 березня в управлінні верховного комісара ООН із прав людини заявили, що із 4.00 24 лютого жертвами російської агресії проти України стало щонайменше 406 мирних жителів, поранено 801. В організації зазначили, що реальні цифри значно вищі, оскільки з місць, де тривають інтенсивні бої, інформація надходить із запізненням і її ще треба підтвердити. 8 березня міністр оборони України Олексій Резніков підтвердив інформацію про більше ніж 400 убитих та понад 800 поранених мирних громадян від рук російських солдатів.
- Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
- Втрати російських окупантів станом на 8 березня становили понад 12 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 1036 бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 56 реактивних систем залпового вогню, 27 засобів протиповітряної оборони, 48 літаків, 80 вертольотів, 474 одиниці автомобільної техніки, три судна, 60 цистерн із паливно-мастильними матеріалами та сім безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня.
- РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
- 27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
- Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.