Міносвіти України запропонувало скасувати підсумкову атестацію та ЗНО 2022 року

Війна в Україні

Міністерство освіти України пропонує 2022 року не проводити підсумкової атестації для випускників 11 класів та зовнішнє незалежне оцінювання для абітурієнтів. Про це у Telegram повідомив глава відомства Сергій Шкарлет.

"Враховуючи правовий режим воєнного стану, який спричинений військовою агресією Російської Федерації, агресивність російських військових і терористичних угруповань до національної системи освіти та науки, пропонуємо скасувати складання державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування як конкурсний критерій доступу до освітніх послуг у 2022 році", – написав Шкарлет.

За його словами, це "рішення непросте, але необхідне".

"Наше головне завдання – знизити рівень будь-яких стресів для дітей. Вони проживають непростий період сьогодні, і ми маємо докласти всіх зусиль, щоб цей період хоча б якось пом'якшити", – заявив міністр.

Контекст

24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Після звернення Путіна у багатьох містах України, зокрема у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, почали повідомляти про звуки вибухів. Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
7 березня в управлінні верховного комісара ООН із прав людини заявили, що із 4.00 24 лютого жертвами російської агресії проти України стало щонайменше 406 мирних жителів, поранено 801. В організації зазначили, що реальні цифри значно вищі, оскільки з місць, де тривають інтенсивні бої, інформація надходить із запізненням і її ще треба підтвердити. 8 березня міністр оборони України Олексій Резніков підтвердив інформацію про більше ніж 400 убитих та понад 800 поранених мирних громадян від рук російських солдатів.
Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становили понад 12 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 1036 бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 56 реактивних систем залпового вогню, 27 засобів протиповітряної оборони, 48 літаків, 80 вертольотів, 474 одиниці автомобільної техніки, три судна, 60 цистерн із паливно-мастильними матеріалами та сім безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня.
РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна.Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.