У Тернопільській області вилучають автомобілі у п'яних водіїв на користь ЗСУ

Війна в Україні

Влада в Тернопільській області ухвалила рішення вилучати в нетверезих водіїв автомобілі на потреби Збройних сил України (ЗСУ) або територіальної оборони. Про це йдеться в повідомленні патрульної поліції регіону, опублікованому у Facebook 8 березня.

"Від 3 березня місцевими органами влади прийнято рішення про те, що на території міста та області у водіїв, котрі сіли за кермо у стані сп'яніння, вилучатимуть транспортні засоби на потреби Збройних сил або територіальної оборони", – повідомили в поліції Тернопільської області.

Протягом перших шести днів патрульні та силовики на блокпостах виявили п'ятьох водіїв у стані алкогольного сп'яніння, їхні автомобілі правоохоронці передали на потреби оборони.

За інформацією місцевого телеканала "Тернопіль 1", станом на 15.56 8 березня у п'яних водіїв на території Тернопільської області вже конфіскували 11 автомобілів.

Контекст

Рішення про вилучення транспортних засобів у нетверезих водіїв влада в Тернопільській області ухвалила на тлі нападу Росії на Україну.
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах в Україні. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" і "Ураган", завдає авіаударів.
7 березня в управлінні верховного комісара ООН із прав людини заявили, що із 4.00 24 лютого жертвами російської агресії проти України стало щонайменше 406 мирних жителів, поранено – 801. В організації зазначили, що реальні цифри значно вищі, оскільки з місць, де тривають інтенсивні бої, інформація надходить із запізненням і її ще треба підтвердити. 8 березня міністр оборони України Олексій Резніков підтвердив інформацію про понад 400 убитих і понад 800 поранених мирних громадян від рук російських солдатів.
Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становили понад 12 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 1036 бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 56 реактивних систем залпового вогню, 27 засобів протиповітряної оборони, 48 літаків, 80 вертольотів, 474 одиниці автомобільної техніки, три судна, 60 цистерн із паливно-мастильними матеріалами й сім безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду задля виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня в суді ООН у Гаазі розпочалися слухання за позовом України до Росії про геноцид.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій в Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.