Після початку війни з Росією не змінила місця проживання лише половина українців

Війна в Україні

Менш ніж 49% громадян України після початку масового вторгнення Росії залишилися жити у населеному пункті, де жили до того. Про це свідчать результати опитування, проведеного у березні Центром "Соціальний моніторинг" спільно з Institute of Cognitive Modeling та агентством "Перша рейтингова система". Підсумки опублікували у Facebook 8 березня.

28,9% опитаних відповіли, що живуть в області, де жили до війни, але в іншому населеному пункті.

11,1% респондентів повідомили, що перебувають в іншій області України, а 2,7% – що вони за кордоном.

Інші варіанти відповідей озвучило 1,3% учасників опитування, ще 6,9% вагалися з відповіддю.

Скріншот: Institute of Cognitive Modeling / Facebook

Соціологічне дослідження проводили із 4-го до 6 березня за допомогою месенджерів. Опитано 2 тис. жителів підконтрольної українській владі території. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,4%.

8 березня управління верховного комісара ООН у справах біженців повідомило, що з України після початку масового вторгнення російських військ виїхало 2 млн осіб.

Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді наголошував, що це найшвидша криза з біженцями у Європі з часів Другої світової війни.

Практично всі, хто виїхав із країни, – жінки, діти та люди похилого віку. Чоловікам віком від 18 до 60 років, за винятком деяких категорій, Україна заборонила виїзд на час воєнного стану увечері 24 лютого.

Контекст

24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 8 березня загинуло понад 400 мирних жителів, поранення дістало приблизно 800 людей. Відомо, що серед загиблих в Україн –41 дитина. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становлять, за даними Генштабу ЗСУ, понад 12 тис. людей убитими, пораненими та полоненими, а також сотні танків та інших бронемашин, десятки артилерійських систем, літаків, вертольотів та іншої військової техніки.
РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.