Закарпаття прийняло понад пів мільйона вимушених переселенців

Війна в Україні

На Закарпаття прибуло понад пів мільйона вимушених переселенців, рятуючись від війни та окупантів, повідомив голова Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Микита у своєму Telegram. За його словами, частина переселенців вирушила до країн Європи, іншим надали притулок на території області.

"Ніхто не залишився на вулиці, кожного нагодували, обігріли, надали медичну та психологічну допомогу, гарантували безпеку", – наголосив Микита.

Він додав, що зараз усі наявні майданчики в області використовують для допомоги переселенцям.

"Ефективне управління на всіх рівнях, титанічна праця тисяч людей по всій області забезпечує виконання завдань, які перед нами поставили сьогодні держава та обставини. Дякуємо кожному за особистий та колективний внесок у цю величезну працю", – написав голова Закарпаття.

Контекст

Кількість людей, які вимушено покинули Україну через повномасштабне вторгнення РФ, сягнула 2 млн. Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді підкреслював, що це найшвидша криза з біженцями в Європі з часів Другої світової війни. Практично всі, хто виїхав з країни, – жінки, діти та люди похилого віку. Чоловікам віком від 18 до 60 років, за винятком деяких категорій, Україна заборонила виїзд на час воєнного стану увечері 24 лютого.
Вимушені переселенці зупиняються й у містах заходу та центру України. Львів прийняв 200 тис. біженців, зараз місто опинилося на межі своїх можливостей, наголошував міський голова.
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становили понад 12 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 48 літаків, 80 вертольотів, три судна, сім безпілотників та іншу техніку.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН з вимогою "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня у суді ООН у Гаазі розпочалися слухання за позовом України до Росії про геноцид.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.