Війна в Україні

"Сьогодні Львів став прихистком для 200 тис. людей, ми знаходимося на межі можливостей". Садовий звернувся до міжнародних організацій по допомогу

8 березня 2022, 01.07 Этот материал также можно прочитать на русском

Мер Львова повідомив, що для біженців залучили приміщення 440 закладів освіти та культури і 85 релігійних організацій Фото: city-adm.lviv.ua

Від початку війни Росії в Україні Львів прийняв 200 тис. біженців, проте зараз місто опинилося на межі своїх можливостей. Про це 7 березня заявив мер Львова Андрій Садовий, повідомляє пресслужба Львівської міськради.

"Сьогодні Львів став прихистком для 200 тис. людей, які переїхали до Львова, ховаючись від бомбардувань і ракетних обстрілів. На сьогоднішній день ми задіяли 440 наших установ освіти і культури для того, щоб розмістити там цих людей. Також залучили 85 релігійних організацій, які надали свої приміщення, щоб ми дали людям тепло і захист. Люди, які поселилися у нас, отримують гарячу їжу, необхідні речі", – повідомив Садовий.

Проте, за його словами, така кількість біженців стала надто великим навантаженням на місто.

Садовий звернувся до міжнародних організацій із проханням про допомогу.

"На сьогоднішній день ми знаходимося на межі наших можливостей. Я хочу звернутися до всіх міжнародних організацій про допомогу. Нам потрібні великі палатки, щоб можна було надати підтримку людям, потрібно, щоб ці палатки були обладнані відповідними засобами санітарії і щоб там можна було готувати їжу. Спільно з фахівцями освіти, культури ми будемо напрацьовувати окремі програми, щоб ці діти, які у нас знаходяться, мали максимально облаштований побут", – сказав міський голова.

Він також закликав відомих українців проводити зустрічі з біженцями, щоб надати їм психологічну підтримку.

Контекст

24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 7 березня становлять, за даними Генштабу ЗСУ, понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також понад 1 тис. одиниць танків, бронемашин, артилерійських систем, РСЗВ та засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, 454 автомобілі, три катери, 60 цистерн із пальним та сім оперативно-тактичних безпілотників. Техніка дістається ЗСУ, зокрема, у справному стані.
РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалення економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.