Єврокомісія дозволила біженцям з України жити в Євросоюзі щонайменше рік і виділила для них €500 млн

5 березня 2022, 22:25

Этот материал также можно прочитать на русском

Єврокомісія дозволила біженцям з України жити в Євросоюзі щонайменше рік і виділила для них €500 млн

Кількість біженців з України від російської агресії перевищила 1 млн людей
Фото: EPA

Єврокомісія виділяє €500 млн на допомогу біженцям з України, а також надає їм право на проживання в ЄС протягом щонайменше року. Про це заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на брифінгу в Іспанії, його транслювали в її Twitter.

За її інформацією, кількість біженців сягнула 1,2 млн, і вона припускає, що найближчими двома тижнями вона може набагато зрости.

"Біженці з України заслуговують на нашу солідарність і підтримку, як і країни, які їх приймають. ЄС виділяє перший транш у розмірі €500 млн для допомоги українцям, і цього тижня ми подбали про те, щоб українські біженці від цієї жахливої війни дістали право на проживання в ЄС щонайменше на рік", – заявила фон дер Ляєн.

У EU є перша транза €500 мільйона на допомогу ослаблення, і ми зробимо це тим, що вони мають особливі права в ЄС для цього року.

Refugees from Ukraine deserve наші solidarity і підтримка, і тому, що countries that welcome them. pic.twitter.com/gHuuBQNsJw

— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) March 5, 2022

За даними ООН станом на 3 березня, протягом тижня від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з країни виїхало 1 млн осіб.

Рада Євросоюзу 4 березня погодила план захисту українських біженців, які рятуються від російського вторгнення. Він передбачає, що біженці матимуть право на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу та доступ до освіти для дітей. Право скористатися надзвичайним механізмом захисту мають громадяни України, а також громадяни третіх країн або особи без громадянства, які на законних підставах перебували в Україні до 24 лютого включно.

Після ухвалення рішення активує тимчасовий захист на один рік. Цей період може бути продовжено. Механізм захисту також може бути скасовано, "якщо ситуація в Україні дозволить безпечне та довгострокове повернення".

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) і сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".

Точна кількість жертв російської агресії поки що невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 28 дітей. Про втрати з-поміж українських військовослужбовців президент України Володимир Зеленський востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупаційних військ убитими, пораненими й полоненими перевищили 10 тис. осіб, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков. Росія протягом перших днів війни не визнавала, що гинуть її військові, 2 березня визнала загибель 498 російських військовослужбовців.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема й персональні проти Путіна.

Єврокомісія біженці Європейський союз фінансова допомога Урсула фон дер Ляєн російська агресія притулок війна Росії проти України Євросоюз

Матеріали за темою