Рада ЄС погодила екстрений план захисту українських біженців

Світ

Рада Євросоюзу 4 березня погодила план захисту українських біженців, які рятуються від російського вторгнення, повідомляють на сайті Ради.

"Це надзвичайний механізм, який можуть застосовувати у випадках масового припливу людей і який спрямовано на забезпечення негайного та колективного (тобто без необхідності розгляду індивідуальних заяв) захисту переміщених осіб, які не в змозі повернутися до країни свого походження. Мета полягає у тому, щоб послабити тиск на національні системи надання притулку та дозволити переміщеним особам користуватися узгодженими правами в межах усього ЄС”, – ідеться у заяві.

Пресслужба Ради уточнює, що біженці матимуть право на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу і доступ до освіти для дітей.

"Після ухвалення рішення активує тимчасовий захист на один рік. Цей період можуть автоматично продовжити на шестимісячні періоди максимум на один рік. Комісія може запропонувати Раді продовжити тимчасовий захист на строк ще до одного року. Він також може запропонувати припинити тимчасовий захист, якщо ситуація в Україні дозволить безпечне та довгострокове повернення", – ідеться у повідомленні.

Право скористатися надзвичайним механізмом захисту мають громадяни України, а також громадяни третіх країн або особи без громадянства, які на законних підставах перебували в Україні до 24 лютого включно.

Єврокомісія у межах цього механізму "координуватиме співпрацю та обмін інформацією між державами – членами ЄС, зокрема щодо потенціалу приймання та виявлення будь-яких потреб у додатковій підтримці".

За даними МВС України станом на 3 березня, країну покинуло вже майже 700 тис. людей.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні зокрема реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".
Жертвами російської агресії станом на 28 лютого стало 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 людей. Станом на 2 березня загинула 21 дитина.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.
Станом на 4 березня втрати російських окупаційних військ убитими, пораненими та полоненими перевищили 10 тис. осіб.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Станом на 3 березня позови проти Росії подало вже 40 країн.
У зв'язку з вторгненням в Україну більшість країн приєдналися до санкційних заходів щодо Москви. Це спричинило обвал економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.