Оприлюднений Китаєм "мирний план" щодо розв'язаної Росією війни в Україні не викликає особливої довіри у НАТО. Про це генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив 24 лютого на пресконференції, відео якої оприлюднила у Twitter очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
"Передусім до Китаю немає особливої довіри, тому що вони не змогли засудити незаконне вторгнення в Україну, а також підписали за кілька днів до вторгнення угоду [4 лютого 2022 року між президентом КНР Сі Цзіньпіном і президентом РФ Володимиром Путіним] про необмежене партнерство з Росією", – зазначив Столтенберг.
Генсек НАТО застеріг Китай від постачання Росії зброї, заявивши, що це буде рівносильно підтримці вторгнення в Україну та незаконної агресивної війни, розв'язаної РФ. Він додав, що це розцінять як порушення міжнародного права і Статуту ООН.
"Ми уважно стежимо за тим, що робить Китай, і ми бачили ознаки того, що вони можуть розглядати можливість передавання летальної військової допомоги в Росію. Це було б дуже великою помилкою", – заявив Столтенберг.
Він також зазначив, що "Путін готується не до миру, а до ще більшої війни, до нових атак". На переконання генсека Альянсу,війна в Україні завершиться за столом переговорів, і те, що за ним відбудеться, цілком залежить від ситуації на полі бою. У зв'язку із цим він відкинув критику КНР щодо постачання західної зброї Україні.
"Якщо ми хочемо [отримати] мирне рішення, в якому Україна переможе як суверенна держава, ми маємо зараз підтримати її у військовому плані. Це єдиний спосіб створити умови, в яких президент Путін зрозуміє, що він не виграє на полі бою, і він має сісти та прийняти Україну як незалежну суверенну державу у Європі. Отже, військова підтримка сьогодні – це шлях досягти мирної угоди завтра", – переконаний Столтенберг.
Міністерство закордонних справ Китаю у річницю війни, розв'язаної Росією в Україні, презентувало так званий мирний план зі своїми ідеями щодо її врегулювання. Документ має назву "Позиція Китаю щодо політичного врегулювання кризи в Україні", до нього входить 12 пунктів.
Окрім поваги до суверенітету всіх країн, у КНР наполягають на відмові від "менталітету холодної війни", припинення бойових дій і поновленні мирних переговорів".
Окрім того, до позиції Китаю входять тези про необхідність вирішення гуманітарної кризи, захисту цивільного населення і військовополонених, підтримки безпеки атомних електростанцій та зниження стратегічних ризиків.
У китайському документі як значущі для врегулювання пункти перераховано також сприяння експорту зерна, припинення "односторонніх" санкцій, підтримання стабільності промислових ланцюгів та ланцюгів постачань і сприяння повоєнному відновленню.
У позиції Китаю немає тез про відведення Росією військ з окупованих територій України.
Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Китай міг обмежитися першим із 12 пунктів, в якому декларують необхідність поважати суверенітет усіх країн.
Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що позиція Китаю не відповідає українським інтересам. "Будь-який "мирний план", що передбачає лише "припинення вогню" і, як наслідок, нову лінію поділу і продовження окупації території України, – це не про мир, а про заморожування війни та програш України", – додав він.
Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликає під час розгляду позиції Китаю брати до уваги зближення Пекіна та Москви і підписаний незадовго до вторгнення РФ в Україну договір "про безмежну дружбу" між Росією та КНР.
Контекст
- Китай від початку нападу РФ на Україну намагається дотримуватися нейтральної позиції, але прямо не засуджує дій Москви.
- 30 грудня 2022 року під час переговорів за допомогою відеозв'язку із главою КНР Сі Цзіньпіном президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія й Китай розвиватимуть "військову та військово-технічну співпрацю". Він підкреслив, що це сприятиме "гарантуванню безпеки двох країн і підтримці стабільності у важливих регіонах". Зі свого боку глава КНР зазначив, що у Китаї готові нарощувати "стратегічну координацію" з РФ, щоб "внести більше стабільності у світ", повідомило китайське агентство "Сіньхуа".
- Китай надає Росії технології, які їй необхідні для ведення війни проти України, написало 4 лютого 2023 року The Wall Street Journal за підсумками аналізу даних російської митниці.
- Телеканал CNN із посиланням на офіційних осіб США, ознайомлених із даними розвідки, повідомив 18 лютого, що останнім часом США почали помічати "тривожні" тенденції у підтримці Китаєм російських збройних сил і що є ознаки того, що Пекін хоче "підійти до межі" надання летальної військової допомоги Росії, залишившись не спійманим. 24 лютого Spiegel повідомив, що Пекін і Москва ведуть переговори про закупівлю 100 ударних безпілотників, які можуть доправити вже у квітні. Держсекретар США Ентоні Блінкен застеріг Пекін від надання Росії військової допомоги або допомоги в обходженні західних санкцій.
- За словами президента України Володимира Зеленського, Китай має "підтримати формулу миру", яку пропонує Україна, та "виступати за гарантії безпеки". Президент України також заявив в інтерв'ю, яке опублікували 19 лютого, що поки "не бачить" ознак військової підтримки Росії із боку Китаю.