Суддя Верховного Суду Міщенко вступив у тероборону
7 березня 2022, 02.38
Суддя Верховного Суду Іван Міщенко покинув роботу, вивіз сім'ю з Києва, повернувся і вступив до одного із загонів територіальної оборони столиці, узявши до рук автомат. Про це 5 березня написали "Ґрати".
Міщенко розповів, що судова система працює і за нинішніх умов – особливо щодо кримінальних проваджень та вибору запобіжного заходу за ними, але розглядають і побутові питання, зокрема розлучення й аліменти.
"Кожен на своєму місці робить те, що може, що потрібно для перемоги. Я вирішив, що тут [у теробороні] я буду більш корисний. Якось так", – сказав суддя.
Він зазначив, що колись брав участь у Майдані; унаслідок судової реформи, яка була однією з вимог Майдану, потрапив до Верховного Суду, а також разом з українськими суддями й іноземними колегами входив до складу комісії, яка мала дібрати нових членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) України.
"Я думаю, що ми свою роботу обов'язково продовжимо, коли переможемо. Але всі ці процедури потрібно буде максимально скоротити, щоб система якнайшвидше отримала нових суддів, які зможуть ефективно працювати та вирішувати всі проблеми, які будуть після перемоги. А зараз, я думаю, немає різниці – хто адвокат, хто прокурор, хто суддя, хто звичайний громадянин – усі ми об'єдналися заради перемоги і задля того, щоб зупинити агресора. З питаннями відводів та самовідводів розбиратимемося вже в мирний час", – заявив Міщенко.
За його словами, багато суддів та працівників апарату суду приєдналися до Збройних сил України або вступили в територіальну оборону зі зброєю в руках, захищають Україну.
"Але ті судді, які здійснюють судове провадження або шукають шляхи вирішення проблем, виконують важливу функцію. Я їм за це вдячний. Я пишаюся своїми колегами, вони молодці", – наголосив він.
Контекст
- Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" і "Ураган", завдає авіаударів.
- Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (більше нових даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
- Втрати російських окупантів станом на 6 березня становили понад 11 тис. осіб убитими, пораненими й полоненими, а також285 танків, 985 ББМ, 109 артилерійських систем, 50 РСЗВ, 21 одиниця засобів ППО, 44 літаки, 44 вертольоти, легких швидкісних катерів, 60 цистерн із паливом і чотири оперативно-тактичні безпілотники.
- 27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.
- Через вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.