Хакери, які протистоять Лукашенку, заявили про злам паспортної системи Білорусі
2 серпня 2021, 23.49
Група білоруських хакерів 27 липня заявила про злам паспортної системи країни. Повідомлення було опубліковано в Telegram-каналі "Кибер-Партизаны".
"Система "АІС Паспорт" у надійних руках! Виявилося, що в найдальшому кутку лукашисти намагалися заховати в базі "найцінніші кадри", тисячі морд. Надзвичайно дякую [ексміністру внутрішніх справ Білорусі Іванові] Кубракову (ні разу не лох). У звичайних співробітників немає доступу до цих записів, а ось через його акаунт ці записи можна було викачати", – зазначили хакери.
У їхньому розпорядженні опинилися дані мільйонів білорусів, зокрема приховані записи про керівництво силових структур, людей із близького оточення Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, співробітників КДБ і розвідників в Євросоюзі, зазначає "Настоящее время".
"Кибер-Партизаны" виклали паспортні дані голови ЦВК Білорусі Лідії Єрмошиної, голови Ради Республіки Наталії Кочанової, глави КДБ Івана Тертеля і колишнього президента Киргизстану Курманбека Бакієва, який переїхав до Мінська у 2010 році.
У Telegram-каналі "Кибер-сливы" 28 липня опублікували дані молодшого сина Лукашенка Миколи. Згідно з ними, матір'ю сина є Ірина Абельська. Вона була особистим лікарем Лукашенка й очолювала лікарню Управління справами президента.
"Фото ілюструють метаморфози перетворення рожевощокого хлопчика на ватажка з бронежилетом і калашем. Шкловське чудовисько, поверни дитину мамі", – заявили в повідомленні.
Джерело даних, які дістали хакери, – інформаційна система "Паспорт", створена підприємством "Тодес" на замовлення МВС країни.
Влада Білорусі офіційно не коментувала кібератаки. Використання шкідливих програм у Кримінальному кодексі Білорусі карають строком до 10 років, а несанкціонований доступ до комп'ютерної інформації – до двох років.
"Настоящее время" уточнило, що спільноту "Кибер-Партизаны" було створено у вересні 2020 року після президентських виборів у Білорусі. Хакери зламували сайти білоруських держканалів і пускали в інтернет-ефір кадри із затриманнями демонстрантів, публікували на державних сайтах заклики виходити на мітинги і розкривали імена силовиків, причетних до катувань демонстрантів.
Контекст
- 9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
- Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
- 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
- У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися.