Генпрокуратура Казахстану порушила справу щодо масових заворушень
7 січня 2022, 08.57
Генеральна прокуратура Казахстану розпочала досудове розслідування за фактами організації та участі в масових заворушеннях і "актів тероризму". Про це 6 січня повідомив у Telegram казахстанський державний телеканал "Хабар 24".
За даними телеканала, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв доручив створити міжвідомчу слідчу оперативну групу, до якої увійдуть співробітники МВС, Комітету нацбезпеки та інших правоохоронних органів під керівництвом спеціально призначеного прокурора.
У Кримінальному кодексі Казахстану покарання за цими статтями передбачає від восьми років ув'язнення до довічного ув'язнення з позбавленням громадянства.
Контекст
- Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
- 4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
- 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель.
- Незважаючи на це, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
- В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
- 5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
- Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.
- Того ж дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення спрямувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні.
- Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.