ЄС опинився за "дитячим столом" переговорів щодо України через слабкі оборонні видатки – глава Rheinmetall
18 лютого 2025, 13.35
Європа опинилася за "дитячим столом" переговорів про досягнення миру в Україні через десятиліття недостатніх інвестицій в оборону. Про це заявив гендиректор німецького збройового концерну Rheinmetall Армін Паппергер, його 18 лютого цитує Financial Times.
На думку Паппергера, Європа сама винна в тому, що її ізолювали від переговорів президента США Дональда Трампа з нелегітимним президентом Росії Володимиром Путіним.
"Якщо ви не інвестуєте, якщо ви не сильні, вони поводяться з вами, як із дітьми. Протягом останніх 30 років європейцям було дуже зручно говорити: "Добре, витрачайте 1% [ВВП на оборону], це добре", – сказав він журналістам на полях Мюнхенської конференції з безпеки. – Якщо батьки обідають, діти мають сидіти за іншим столом. США ведуть переговори з Росією, і жодного європейця немає за столом – стало дуже ясно, що європейці – це діти".
Попри те, що протягом 2021–2024 років загальні видатки країн ЄС на оборону зросли більш ніж на 30% і сягнули приблизно €326 млрд, середні видатки ВВП блоку становлять 1,9%, пише видання. Натомість Трамп чинить сильний тиск на членів НАТО, щоб вони збільшили видатки на оборону до 5% ВВП.
Ціна акцій Rheinmetall, яка зросла майже вчетверо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, упала минулого тижня після оголошення плану Трампа щодо мирних переговорів. Але європейські оборонні акції, включно з Rheinmetall, відтоді зросли, оскільки інвестори зробили ставку на збільшення військових видатків європейськими урядами у відповідь на зростання побоювань щодо відмови США бути гарантом європейської безпеки, ідеться у статті.
Мирні переговори Трампа не змусять Росію "припинити стріляти", переконаний глава Rheinmetall. Він заявив, що попит на зброю в регіоні залишатиметься високим, бо "європейці й українці не мають нічого на своїх складах".
Навіть якщо буде припинення вогню, його компанія виграє, підкреслив Паппергер, бо Європа й далі інвестуватиме в озброєння, щоб протистояти загрозі російської агресії.
"Навіть якщо [російсько-українська] війна припиниться – якщо ми думаємо, що нас чекає дуже мирне майбутнє, я думаю, це неправильно", – сказав він.
Контекст
- Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка членів НАТО збільшила свої видатки на оборону. Зокрема, Німеччина вирішила додатково виділити €100 млрд бундесверу (2021 року весь оборонний бюджет країни становив €47 млрд). Окрім того, про збільшення видатків на оборону заявила Франція – протягом найближчих семи років її військовий бюджет має зрости до €413 млрд, повідомило RFI.
- Тодішній генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг говорив, що одразу кілька країн НАТО мають намір посилити цільові показники оборонних видатків. "Деякі союзники рішуче виступають за те, щоб зробити нинішню мету в розмірі 2% мінімальним показником", – говорив Столтенберг.
- 18 січня 2024 року в НАТО оголосили, що готові до ймовірного нападу Росії.
- 18 червня НАТО оприлюднив чергове зведення щодо оборонних видатків, згідно з яким сукупний оборонний бюджет усіх країн – членів Альянсу за поточними цінами сягне майже $1,5 трлн 2024 року.
- 7 листопада генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив, що тоді ще кандидат на посаду президента США Дональд Трамп спонукатиме Європу до більших видатків на оборону.
- Про те, що після інавгурації Трамп, імовірно, вимагатиме від НАТО збільшити оборонні видатки й не припинить військової допомоги Україні, у грудні писала Financial Times.
- 1 лютого 2025 року радник із нацбезпеки США Майк Волц заявив, що адміністрація Трампа тиснутиме на союзників по НАТО, які не збільшують видатків на оборону.