Степана Латипова – жителя Мінська, який 1 червня в будівлі суду спробував перерізати собі горло, – прооперували в Мінському науково-практичному центрі трансплантології та гематології.
Про це повідомив Telegram-канал медичної ініціативи "Белые халаты".
Життєво важливих органів не пошкоджено, він поки під наркозом і на апараті ШВЛ, ідеться в замітці.
Як пише NEXTA, завідувач хірургічного відділення Віталій Германович сказав, що стан Латипова стабільний, "життєзагрозливих ситуацій" немає.
40-річного Латипова затримали 15 вересня 2020 року. Як повідомило "Настоящее время", це сталося, коли він намагався захистити від невідомих у цивільному мурал із зображенням музиканта Віктора Цоя в одному з дворів білоруської столиці (двір із муралом жителі назвали "Площею змін"). Потім мінчанина доправили в ізолятор у провулку Окрестіна. Його підозрюють у "масових заворушеннях".
Сьогодні він на засіданні суду розповів про погрози силовиків і встромив собі в горло, імовірно, ручку. Його вивезли із суду непритомним.
Контекст
- 9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
- Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
- 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню.
- Станом на 28 травня 2021 року в Білорусі політичними в'язнямивизнано450 осіб, повідомив правозахисний центр "Весна". Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.
- Україна, як і низка інших країн, не визнала Лукашенка легітимним главою Білорусі, а також засудила насильство проти учасників протестів у республіці. У листопаді Україна приєдналася до санкцій ЄС проти влади Білорусі.
- 23 травня літак Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, здійснив у Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про мінування (згодом вибухових речовин на борту судна не виявили). "Для супроводу" літака за дорученням Лукашенка підняли винищувач білоруських ВПС.
- Після перевірки борту білоруські спецслужби зняли з рейсу й затримали одного із засновників білоруського опозиційного Telegram-каналу NEXTA, журналіста Романа Протасевича та його дівчину, росіянку Софію Сапегу (в Мінську з літака зійшло ще кілька людей, у Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі, Лукашенко заперечує). Сапегу заарештовано, її і Протасевича визнали політв'язнями.
- Увечері 24 травня з'явилося відео з Протасевичем, у якому він говорить, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську, співпрацює зі слідством і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську". У Європі зазначали, що на обличчі журналіста було видно сліди побиття.
- Переслідування Протасевича пов'язують із Telegram-каналом NEXTA. Паблік набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню й координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
- Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі й закликали негайно звільнити затриманих.