МЗС Німеччини про спробу самогубства політв'язня Латипова: Це символізує безнадійність, у яку Лукашенко занурює білорусів
4 червня 2021, 02.33
Інцидент із білоруським політв'язнем Латиповим, який намагався порізати собі горло в залі суду, шокує. Про це заявила офіційна представниця міністерства закордонних справ Німеччини Марія Адебар, відео її коментаря опублікувала в YouTube "Немецкая волна" 3 червня.
"Це шокує і символізує безнадійність, у яку Лукашенко занурює білорусів за допомогою репресій і жорсткого насильства. Ось чому доречно знову дуже чітко заявити про нашу вимогу: звільнити всіх політв'язнів, перейти до національного діалогу і провести справедливі, вільні та законні вибори", – заявила спікерка.
Вона зазначила, що Євросоюз веде консультації з розширення санкцій проти Білорусі.
Контекст
- 1 червня на засіданні суду Латипов розповів про погрози силовиків і встромив собі в горло, імовірно, ручку. Його відвезли із суду непритомним і прооперували.
- Наступного дня в міністерстві охорони здоров'я Білорусі стан Латипова називали стабільним. Представник лікарні говорив в ефірі державного телеканала, що Латипов після операції був на ШВЛ, пише TUT.ВY.
- 40-річного Латипова затримали 15 вересня 2020 року. Як повідомило "Настоящее время", це сталося, коли він намагався захистити від невідомих у цивільному мурал із зображенням музиканта Віктора Цоя в одному з дворів білоруської столиці (двір із муралом жителі назвали "Площею змін"). Потім мінчанина доправили в ізолятор у провулку Окрестіна. Його підозрюють у "масових заворушеннях".
- 9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
- Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Затримували і дітей. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
- 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
- Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
- 16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.
- Міністри закордонних справ країн "Великої сімки" (Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії) за підсумками саміту в Лондоні 3–5 травня закликали провести в Білорусі нові вибори.