МЗС Німеччини про спробу самогубства політв'язня Латипова: Це символізує безнадійність, у яку Лукашенко занурює білорусів

Світ

Інцидент із білоруським політв'язнем Латиповим, який намагався порізати собі горло в залі суду, шокує. Про це заявила офіційна представниця міністерства закордонних справ Німеччини Марія Адебар, відео її коментаря опублікувала в YouTube "Немецкая волна" 3 червня.

"Це шокує і символізує безнадійність, у яку Лукашенко занурює білорусів за допомогою репресій і жорсткого насильства. Ось чому доречно знову дуже чітко заявити про нашу вимогу: звільнити всіх політв'язнів, перейти до національного діалогу і провести справедливі, вільні та законні вибори", – заявила спікерка.

Вона зазначила, що Євросоюз веде консультації з розширення санкцій проти Білорусі.

Контекст

1 червня на засіданні суду Латипов розповів про погрози силовиків і встромив собі в горло, імовірно, ручку. Його відвезли із суду непритомним і прооперували.
Наступного дня в міністерстві охорони здоров'я Білорусі стан Латипова називали стабільним. Представник лікарні говорив в ефірі державного телеканала, що Латипов після операції був на ШВЛ, пише TUT.ВY.
40-річного Латипова затримали 15 вересня 2020 року. Як повідомило "Настоящее время", це сталося, коли він намагався захистити від невідомих у цивільному мурал із зображенням музиканта Віктора Цоя в одному з дворів білоруської столиці (двір із муралом жителі назвали "Площею змін"). Потім мінчанина доправили в ізолятор у провулку Окрестіна. Його підозрюють у "масових заворушеннях".
9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Затримували і дітей. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.
Міністри закордонних справ країн "Великої сімки" (Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії) за підсумками саміту в Лондоні 3–5 травня закликали провести в Білорусі нові вибори.