Президент Казахстану дозволив силовикам без попередження стріляти по протестувальниках на ураження
7 січня 2022, 11.32
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти по протестувальниках на ураження. Про це в Telegram повідомляє казахстанський державний телеканал "Хабар 24".
"Правоохоронним органам та армії я дав наказ відкривати вогонь на ураження без попередження. За кордоном лунають заклики сторонам провести перемовини для мирного вирішення проблеми. Яка дурниця! Які можуть бути перемовини зі злочинцями, з убивцями? Нам довелося мати справу з озброєними та підготовленими бандитами – як місцевими, так і іноземними. Саме з бандитами та терористами. Тому їх потрібно знищувати. Це буде зроблено найближчим часом", – сказав Токаєв.
Він також додав, що "сили правопорядку морально й технічно готові до виконання цього завдання".
Контекст
- Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести почалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
- 4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
- 5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
- Незважаючи на це, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює партію, що править у країні.
- В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Згодом влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
- 5 січня на всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
- Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.
- Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні.
- Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті й поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
- У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ і військовослужбовців Нацгвардії.
- 7 січня влада Казахстану оголосила про критичний рівень "терористичної небезпеки", який розширює права правоохоронних структур, зокрема дозволяючи силовикам безперешкодно проникати в житлові та нежитлові приміщення.