У Раді Федерацій поскаржилися, що дії НАТО стали "відчутнішими" для безпеки Росії
11 квітня 2021, 22.10
Голова комітету Ради Федерації РФ із міжнародних справ Костянтин Косачов заявив 11 квітня у Facebook, що НАТО утримує Україну в зоні своєї уваги.
Так російський сенатор прокоментував вимогу країн НАТО до Москви пояснити причини збільшення чисельності російських військ біля кордону з Україною.
"Не заради пояснення російської позиції проводять відповідні демарші. Їхня справжня мета – підтримувати на плаву українську версію агресії Росії на південному сході й у такий спосіб утримувати Україну в зоні впливу Альянсу, нехай і без членства в НАТО", – написав Косачов.
Він поскаржився, що протягом останніх 30 років у Європі "із заходу на схід" триває передислокація військ.
"Протягом 20 років (четверте – восьме розширення) НАТО "пройшов" у російський бік понад 500 км, збільшившись і за складом учасників, і за територією на третину. Ще раз – дедалі ближче до Росії та дедалі відчутніше для нашої безпеки", – заявив Косачов.
Контекст
- НАТО створили у квітні 1949 року для забезпечення колективної безпеки своїх членів. Спочатку Альянс мав у своєму складі 12 країн, зараз у нього входить 30 держав.
- Після того як у 2014 році Росія окупувала Крим і почала збройну агресію на Донбасі, Україна активізувала співпрацю з НАТО. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, затвердженої у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
- 7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і НАТО. Закон набув чинності 21 лютого.
- У 2018 році в НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
- У 2021 році ЗСУ мають намір узяти участь у семи навчаннях під егідою НАТО.
- У березні генсек НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що агресивна політика Росії змусила Альянс провести наймасштабніше посилення колективної оборони із часів холодної війни.
- 22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі від опівночі 27 липня.
- На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку року російсько-окупаційні війська порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Президент України Володимир Зеленський розповів 6 квітня, що від початку дії липневого перемир'я на Донбасі загинуло 28 українських військовослужбовців, із них 23 – від початку цього року.
- Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку в Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських чиновників, РФ могла перекинути до кордону приблизно 4 тис. військовослужбовців).
- 30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території за допомогою введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
- За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років.
- За даними Білого дому, кількість російських військ біля кордону з Україною – найбільша із 2014 року. Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес прогнозує, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
- За даними українських спецслужб, на які посилаються ЗМІ, бойовиків "ДНР" російські куратори змушують відкривати стрілянину по своїх позиціях, а ватажки бойовиків збираються звертатися до президента РФ Володимира Путіна, за однією з версій, щоб попросити про військову допомогу.