У Раді Федерацій поскаржилися, що дії НАТО стали "відчутнішими" для безпеки Росії

Світ

Голова комітету Ради Федерації РФ із міжнародних справ Костянтин Косачов заявив 11 квітня у Facebook, що НАТО утримує Україну в зоні своєї уваги.

Так російський сенатор прокоментував вимогу країн НАТО до Москви пояснити причини збільшення чисельності російських військ біля кордону з Україною.

"Не заради пояснення російської позиції проводять відповідні демарші. Їхня справжня мета – підтримувати на плаву українську версію агресії Росії на південному сході й у такий спосіб утримувати Україну в зоні впливу Альянсу, нехай і без членства в НАТО", – написав Косачов.

Він поскаржився, що протягом останніх 30 років у Європі "із заходу на схід" триває передислокація військ.

"Протягом 20 років (четверте – восьме розширення) НАТО "пройшов" у російський бік понад 500 км, збільшившись і за складом учасників, і за територією на третину. Ще раз – дедалі ближче до Росії та дедалі відчутніше для нашої безпеки", – заявив Косачов.

Facebook post

Контекст

НАТО створили у квітні 1949 року для забезпечення колективної безпеки своїх членів. Спочатку Альянс мав у своєму складі 12 країн, зараз у нього входить 30 держав.
Після того як у 2014 році Росія окупувала Крим і почала збройну агресію на Донбасі, Україна активізувала співпрацю з НАТО. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, затвердженої у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і НАТО. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році в НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
У 2021 році ЗСУ мають намір узяти участь у семи навчаннях під егідою НАТО.
У березні генсек НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що агресивна політика Росії змусила Альянс провести наймасштабніше посилення колективної оборони із часів холодної війни.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі від опівночі 27 липня.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку року російсько-окупаційні війська порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Президент України Володимир Зеленський розповів 6 квітня, що від початку дії липневого перемир'я на Донбасі загинуло 28 українських військовослужбовців, із них 23 – від початку цього року.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку в Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських чиновників, РФ могла перекинути до кордону приблизно 4 тис. військовослужбовців).
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території за допомогою введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років.
За даними Білого дому, кількість російських військ біля кордону з Україною – найбільша із 2014 року. Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес прогнозує, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
За даними українських спецслужб, на які посилаються ЗМІ, бойовиків "ДНР" російські куратори змушують відкривати стрілянину по своїх позиціях, а ватажки бойовиків збираються звертатися до президента РФ Володимира Путіна, за однією з версій, щоб попросити про військову допомогу.