Влада Білорусі оголосила "екстремістськими формуваннями" опозиційні Telegram-канали NEXTA, NEXTA Live та LUXTA. Про це 29 жовтня в Telegram повідомила пресслужба МВС Білорусі.
У відомстві заявили, що поновили перелік організацій, формувань та індивідуальних підприємців, причетних до екстремістської діяльності.
"Міністерство внутрішніх справ ухвалило рішення про визнання групи громадян, які здійснюють екстремістську діяльність за допомогою інтернет-ресурсів NEXTA, NEXTA Live та LUXTA, екстремістським формуванням та заборону його діяльності", – ідеться в повідомленні.
Контекст
- Telegram-канал NEXTA – один із найпопулярніших опозиційних каналів у білоруському інтернеті, його заснували восени 2018 року. Сумарно у NEXTA, NEXTA Live та LUXTA майже 1,5 млн підписників, найбільше – у NEXTA Live (922 тис.).
- Ці канали активно висвітлювали протести в Білорусі. У жовтні минулого року білоруська влада визнала їх "екстремістськими".
- 13 жовтня Telegram-канал ГУБОП, який вважають неофіційним каналом ГУБОП МВС Білорусі, без посилань на джерела повідомив, що підписникам "екстремістських" Telegram-каналів тепер загрожуватиме до семи років позбавлення волі. Після цієї публікації кількість підписників NEXTA Live почала скорочуватися. За даними Telegram-каналу ГУБОП, у Білорусі оголошено "екстремістськими" понад 100 Telegram-каналів, здебільшого вони пишутьпро політику і критикують діяльність Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом. Однак інформація про те, що в Білорусі підписників Telegram-каналів, оголошених у країні "екстремістськими", судитимуть за екстремізм, виявилася такою, що не відповідає дійсності. Даних про це в постанові, на яку посилавсяTelegram-канал ГУБОП, журналісти не виявили.
- Притягати до кримінальної відповідальності учасників так званих екстремістських формувань у МВС Білорусі обіцяли "точково", з огляду на зібрані докази.
- Із минулого року в Білорусі триває політична криза, пов'язана з виборами президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про впевнену перемогу Тихановської.
- Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб).
- За даними правозахисного центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. Станом на 1 вересня в Білорусі визнано політичними в'язнями 652 особи.
- У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися, проте цього літа ситуація в Білорусі загострилася. На початку липня КДБ країни оголосив операцію із зачистки від "радикалів". Після цього обшуки відбулися в десятках правозахисних організацій (серед них центр "Весна"), які допомагали постраждалим від переслідування влади за участь у мітингах. Силовики масово проводили обшуки та затримували журналістів опозиційних видань – "Наша Ніва", заблокованого ще у травні TUT.BY, TAM.BY, "Белсат", "Радыё Свабода", Tribuna, "Наша гiсторыя" та інших.
- 13 серпня суд Центрального району Мінська визнав екстремістською всю інформаційну продукцію TUT.BY та Zerkalo.io – нового проєкту, який колишня команда TUT.BY запустила після блокування доступу до сайта видання. Екстремістськими в Білорусі також визнано спортивний портал "Трибуна", який висвітлював справу легкоатлетки Христини Тимановської, сайт та всі соцмережі телеканала "Белсат" та інші незалежні ЗМІ.