-1 Київ
Сьогодні в Нідерландах починається довгоочікуваний судовий процес у справі про збитий росіянами малайзійський Boeing рейсу МН17.
Упевнений, що він завершиться обвинувальним вироком і багатомільярдними позовами до РФ на користь сімей загиблих.
Хоч як намагалася інформаційно-пропагандистська машина РФ брехати й обдурити весь світ, цього разу їм цього не вдалося. Зокрема завдяки чітким і злагодженим діям української сторони.
Розповім і я про той трагічний день 17 липня 2014 року.
Того дня приблизно о 13.00 мені зателефонував Віталій Карпачов, бізнесмен із міста Торез, майно якого розграбували, а сам він був змушений ще у травні покинути рідне місто.
Починаючи з червня він через своїх людей організував відеотрансляцію всього, що відбувалося на трасі, яка йшла з Ростова-на-Дону через Торез, Сніжне, Харцизьк на Донецьк. Я тоді познайомив його зі співробітниками АТЦ СБУ, і ми бачили й фіксували весь потік зброї та бойової техніки, що йшов через Торез.
На початку липня якийсь зрадник чи у СБУ, чи в Торезі "злив" терористам інформацію про роботу вебкамери і її вимкнули. Але залишалися небайдужі люди.
Зателефонувавши мені, Віталій Карпачов сказав, що один із його товаришів щойно побачив незвичайну бойову машину на вулиці Сніжного.
На той момент – за місяць, коли жителі Донеччини вже звикли до колон танків, БТР, "Градів", які потоком текли у зранену Україну, – ця машина була незвичайною.
Очевидець сказав Віталію, що вона схожа на якусь зенітно-ракетну установку. Я попросив його передати своєму товаришеві, щоб той знайшов комп'ютер з інтернетом і переглянув фотографії ЗРК виробництва РФ і СРСР та порівняв із побаченою машиною.
Далі події розвивалися так. Приблизно о 17.00 я був у кабінеті заступника міністра МВС Тиграна Авакяна. Його набрав хтось із керівництва СБУ й запитав, чи не мають інформації у МВС стосовно того, що пів години чи годину тому з екранів радарів над Торезом зник малайзійський Boeing рейсу МН17?
У той момент я зрозумів – адже кілька годин тому на вулицях Сніжного, що за 15 км від Тореза, помітили якийсь невідомий раніше ЗРК.
Я набрав Віталія Кропачова й запитав, чи є вже інформація про модель ЗРК. Той сказав, що йому щойно зателефонували і сказали, що на вулицях Сніжного сьогодні був ЗРК "Бук-М1" – грізна зброя, здатна збивати всі типи літальних апаратів на висоті до 25 км і дальності до 30 км.
Очевидно було, що "Бук-М1" із легкістю міг уразити цивільний літак, варто лише навести на нього ракету й одержати команду "залп".
Мало того, сміливому патріоту навіть вдалося зробити фото ЗРК "Бук-1" на вулицях Сніжного.
Водночас на телеканалі LifeNews транслювали бадьорий спіч лідера терористів Ігоря Гіркіна, який із неприхованим задоволенням рапортував про те, що його людям нібито вдалося збити український військово-транспортний літак.
Я набрав міністра МВС Арсена Авакова, щоб доповісти про те, що Boeing МН17 збили росіяни з "Бука", але він не взяв трубки.
Його помічник сказав, що міністр перебуває на екстреному засіданні РНБО, яке зібрав президент Петро Порошенко щодо зниклого Boeing.
Я вирішив, не зволікаючи, поки російській пропаганді ще не надійшли ввідні, як краще звинуватити у збитті малазійського Boeing Україну, негайно оприлюднити інформацію про те, що його збили росіяни з установки "Бук-М1".
А за годину, коли мені переслали фото "Бука" з вулиці Сніжного, я опублікував і його.
Відразу ж після першої публікації на мій телефон налетів шквал дзвінків. Мені телефонували українські та російські ліберальні ЗМІ, такі як телеканал "Дождь" і радіо "Коммерсантъ". Потім мене почали набирати кореспонденти іноземних газет і телеканалів – CNN, BBC, NYT, Washington Рost. Далі мене через перекладача вивели в ефір малазійського телеканала й австралійського телебачення.
Світ хотів знати правду!
Ще за годину мені надіслали знімок, зроблений одним із жителів Сніжного з вікна свого будинку на околиці міста. Його увагу привернув різкий шум запуску ракети, яка уразила Boeing. І він устиг зняти інверсійний слід.
Із цієї фотографії, знаючи місце розташування будинку, можна було елементарно визначити точку запуску ракети.
Наскільки мені відомо, за цією фотографією американці та європейці, з використанням супутників, одразу ж встановили й зафіксували точне місце пуску ракети.
Це був кінець. Оббрехати, перекрутити, забалакати факт того, що на вулицях Сніжного був російський ЗРК "Бук-М1" і що Boeing збили з нього, вже не вдалося.
Наступного дня була "вишенька на торті" – сміливий розвідник МВС у Луганську зробив фотографію цього самого "Бука" без однієї ракети, який вивозили в РФ. Потім її опублікував міністр МВС Арсен Аваков.
Далі були розслідування Bellingcat, міжнародної слідчої групи, а також незалежні журналістські розслідування.
Але початок розкриття цього жахливого злочину поклали того трагічного дня сміливі українці, які, ризикуючи своїм життям, сфотографували "Бук-М1" на вулицях Сніжного й зафіксували пуск ракети.
Ці свідки, яких разом із сім'ями вивезли з окупованої території, дали свідчення міжнародній слідчій групі, що лягли в основу обвинувачень судового процесу, який розпочався сьогодні в Нідерландах.
Мене також допитали слідчі МСГ, і я передав усю наявну в мене інформацію для розслідування цього злочину.
Судовий процес у Нідерландах буде нешвидким, але його результат можна передбачити вже заздалегідь – Російську Федерацію та її військовослужбовців визнають відповідальними за загибель 298 громадян різних країн, які померли в нелюдських муках.
Російську Федерацію зобов'яжуть видати винних міжнародному трибуналу для відбування тривалих строків тюремного ув'язнення. А також виплатити десятки мільйонів доларів за кожне втрачене життя.
У мене в цьому немає сумнівів!
P.S. Крім фотографій "Бука" на вулицях Сніжного й інверсійного сліду ракети, мені того дня надіслали фотографію тіла малазійського немовляти, яке впало на землю з висоти 11 км
Неможливо навіть уявити муки, яких зазнав цей малюк. Він став однією з більш ніж 13 тис. жертв підлої російської агресії проти нашої мирної країни.
Ніхто не забутий і ніщо не забуте.
Нехай це страшне фото стане ще одним вироком путінському режиму в очах усіх цивілізованих націй.
Джерело: Антон Геращенко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
