Напруженість в Ідлібі створює ризик прямих збройних сутичок між турецькими та російськими військовими G

Інцидент із загибеллю турецьких військових у провінції Ідліб від авіаудару сирійських ВПС, що діють за підтримки російських ВКС, передусім характеризують високі втрати для Анкари. Хоча турецькі збройні сили вже досить давно діють на сирійській території для захисту своїх національних інтересів і, звісно, мають втрати, але таких масштабних разових втрат уже не було давно.

У межах ударів відплати по силах президента Асада турки вже декларують ліквідацію десятків різних видів озброєнь і 309 убитих військових режиму. Верифікувати цю інформацію складно, але для заспокоєння громадської думки всередині Туреччини вона є дуже важливою. Основних ударів завдали по району міста Саракіб, де сходяться стратегічні автомагістралі М4 і М5. Саме боротьба за контроль над цими дорогами має найбільше значення для сил Асада, щоб зв'язати Алеппо з Дамаском. Майбутнє цих транспортних шляхів є одним із предметів торгу на перемовинах між Туреччиною і Росією.

Анкару тим часом цікавить можливість використовувати повітряний простір над Ідлібом для проведення військових операцій з метою захисту позицій турецької армії і орієнтованих на Туреччину сил повстанців. Також туркам важливо мати можливість адекватно захищати цивільне населення в регіоні, де вже зібралося до 3,5 млн біженців-сунітів із різних провінцій Сирії. І це крім тих мільйонів сирійських біженців, яких Туреччина вже розмістила на своїй території.

Подальше просування наступу сил Асада в Ідлібі може призвести до найбільшої гуманітарної катастрофи протягом усіх дев'яти років сирійської бійні, у якій загинуло понад 380 тис. осіб. Тільки із грудня 2019 року, коли розпочали нову фазу наступу сил Асада, покинули свої житла 690 тис. осіб. У підсумку на країни ЄС чекає вкрай масштабна хвиля біженців. Турки вже погрожують відкрити ворота в Європу для сотень тисяч сирійських біженців, що може створити для європейців реально набагато більші проблеми, ніж ризики, які містить поширення коронавірусу.

Якщо говорити про наслідки поточної ескалації для Росії, то напруженість в Ідлібі й далі створюватиме ризик імовірних прямих збройних сутичок турецьких та російських військових і різні асиметричні відповіді з боку Туреччини. Приміром, Анкара може за допомогою своїх союзників завдати удару по позиціях росіян у Лівії, де воюють російські найманці. Або Туреччина здатна чинити тиск через чинник обмеження використання проток Босфор і Дарданелли для російських кораблів.

Але ймовірність повномасштабних бойових дій в Ідлібі є низькою, оскільки це не в інтересах самої Туреччини, адже бойові дії можуть перекинутися і на її територію.

Найбільша проблема для російсько-турецьких відносин після інциденту в Ідлібі – це поглиблення атмосфери взаємної недовіри і неприйняття. Наслідком цього може стати поступове згортання спільних міждержавних проєктів у військовій та енергетичній сферах.

Джерело: "ГОРДОН"