Ну а яким іще міг би бути військовий міністр путінізму? Він і має бути тупим, недорікуватим і дуже смішним.
Шойгу ще пощастило. Завдяки Путіну йому таки вдалося вибитися у великі воєнні злочинці. Для тайгового хмиря із затримками розвитку це дуже великий успіх.
Можливо, такий статус – не зовсім те, про що в 19 років мріяв "заготівельник шишок Серьога", але нічого кращого доля йому пропонувати й не збиралася.
"Кожугетич" – кумедний.
Але!
Інший вибір на цю посаду був неможливим.
Лише призначивши відверто недоумкуватого, Путін зміг почуватися в безпеці.
Адже міністр оборони – це єдина особа, повноважна, "оминаючи Кремль", дати будь-які команди армії, заварити "путч" і пристрелити президента просто на валізці. Путін зважив ризики – і не захотів відійти у вічність зі спущеними штанами.
Абсолютна бездарність, бездоганна нікчемність Шойгу здаються кремлівському людожерові гарантією того, що міністр завжди буде "добре поводитися" і "знати своє місце".
Джерело: Невзоров / Telegram