"Колективного Заходу" більше не існує. Історія знову прийшла в рух 

"Колективного Заходу" більше не існує.

Існує окремо Америка, яка вирішила, що світ достатньо зловживав її добротою та розумом, і тому тепер якщо й бути доброю та розумною, то тільки за гроші. І окремо Європа, у якої ще є ідеали, але немає сил прийняти очевидні сьогодні вольові рішення: закрити неконтрольовану міграцію, накачати військові м'язи, перестати зациклюватися на дурницях.

Історія знову прийшла в рух. Але ані в Америці, ані в Європі немає запиту на політиків, здатних її рухати. Є запит на тих, хто як мінімум забезпечить низькі ціни й тишу в міжнародних відносинах (навіть якщо це тиша цвинтаря), а як максимум – просто зробить усе так, як було раніше, до глобалізації, себто американізації світу.

Парадоксально, але факт: нині Америка – головний драйвер його деамериканізації.

І в американському, і в європейських суспільствах є потреба відмотати історію назад. Новітня історія не зробила більшість людей щасливішими сьогодні, ніж вони були вчора. Скоріше навпаки, на тлі сьогоднішніх мільярдерів і завтрашніх трильйонерів багато людей почуваються як діти, яких забули на залізничній платформі. Іронія полягає в тому, що і завтрашні трильйонери не виглядають сьогодні щасливими (подивіться на того ж Маска).

Це якась нова нещаслива реальність, із якої є два виходи: або будувати щось нове, або повертати те, що було. В Америці ось вирішили повертати те, що було. Себто коли кожен мав свободу бути расистом і гомофобом, а весь світ ділився на дві категорії: наші сучі сини й не наші сучі сини. У Європі з низки причин цього не буде, а ось що буде – поки не зрозуміло.

І тим не менш природним партнером України є саме Європа. По-перше, до Європи лежить наша душа. По-друге, у малопристойному світі Європа не втратила пристойності. По-третє, іншого вибору, аніж бути з Європою, намагатися стати Європою та підштовхувати Європу до необхідних змін, у нас просто немає.

Джерело: Alexander Scherba / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора