-2 Київ
Увесь світ обговорює ситуацію, яка склалася на кордонах України з Росією та Білоруссю. Глави найбільших західних держав, зокрема США, Великобританії, Німеччини, роблять одну за одною заяви, що застерігають Кремль від масштабного збройного вторгнення в межі нашої суверенної держави. Понад десяток інших країн пропонують нам фінансову допомогу, здатну полегшити підготовку до відсічі ненаситного агресора, який дев'ятий (!) рік поспіль веде активні бойові дії на Донбасі, вбиваючи українських громадян тисячами та прирікаючи мільйони біженців, зірваних із насиджених місць, на гіркі поневіряння.
І в цей самий час найвище керівництво України замість того, щоб чітко і виразно розповісти людям про те, як країна готується до ймовірного вторгнення, замість того, щоб на термінових засіданнях Верховної Ради та РНБО розглянути необхідні заходи, пов'язані з цим, безглуздо заспокоює народ веселими планами на "літо з шашликами" та на зустріч наступного Нового року "в колі сім'ї". А потім раптом, ні з того ні з сього, прирікає мільйонний Харків на безжальний прогноз про те, що у разі російського вторгнення його можуть захопити одним із перших…
Ну і хто, скажіть, сіє страх та паніку?
Мені у зв'язку із цим пригадалася старовинна притча.
Якось у ворота нічного міста постукала Смерть.
– Ти навіщо до нас прийшла? – обережно запитав вартовий, пропускаючи непрошену гостю. – Невже іншого місця знайти собі не могла?
– Вибач, – відповіла Смерть. – Робота у мене така… Та ти не хвилюйся. Я заберу життя у 12–15 людей та й піду собі далі.
Уночі у місті почався страшенний переполох. Люди з жахом передавали з вуст у вуста страшну новину, що Смерть прийшла косити всіх підряд. На ранок, проводжаючи Смерть за міську браму, вартовий із докором сказав:
– Ти ж обіцяла забрати життя у 12–15 наших містян. А за ніч нас поменшало на кілька сотень.
– Я не порушила своєї обіцянки. Мені 15 людей цілком вистачило. Решту зробили за мене страх і тривога...
Джерело: Александр Швец / Facebook
