Щодо статистики COVID-19.
Абсолютно зрозуміло, що показник загальної захворюваності не відображає реальну картину. На мій погляд, це відбувається не від замовчування даних і навіть не від нестачі тестів.
У першу чергу це відбувається від того, що майже всі вже досконало знають типові коронавірусні симптоми. Тому, розуміючи по собі, що симптоми збігаються і вони таки захворіли, люди не бачать сенсу витрачати час і гроші на тести.
Велика кількість людей хворіє вдома і не потрапляє у загальнодержавну статистику, допоки їхній стан не потребує госпіталізації.
Інша справа з летальністю. Я весь час думав. Чи є якийсь механізм викривлення показників смертності від коронавірусу.
Аж тут мені подзвонили мої близькі друзі з дивним запитанням:
– Помер родич. Лікарі, які приїхали на констатацію, пропонують віддати тіло з моргу без розтину.
Діалог приблизно такий:
– Ви розтин будете робити?
– Ну якщо потрібно.
– Так, по закону потрібно робити. Але ж ви розумієте – якщо з’ясується, що померлий хворів на COVID-19, то його будуть ховати у закритій труні. І ви не зможете з ним нормально попрощатися.
– А можна тоді без розтину якось?
– Ну можна, але треба буде домовлятися.
А тепер уявіть собі, у будь-якому українському селі, що обере родина померлого – розтин тіла і можливе поховання в закритій труні чи без розтину і по-людськи? Особливо якщо мова йде про людей літнього віку.
Я впевнений: це лише один із трюків, який дозволяє, жонглюючи обов'язками і маніпулюючи емоціями людей, "грати" з показниками коронавірусної летальності.
Тому рівень госпіталізації – це, на мій погляд, єдиний більш-менш об'єктивний показник того, що відбувається із захворюваністю в Україні.
Джерело: Олексій Давиденко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора