+5 Київ
У такі дні особливо проявляється фрагментування реальності, у якій ми живемо. Побиті вікна у представництві ЄС викликають більший резонанс, ніж щоденні вбивства росіянами мирних жителів у Херсонській області. Але так є. Тому важливо хоч якось чіплятися за більш-менш цілісну картину.
1. За три дні осінь. Воєнний цикл, який росіяни запустили після 9 травня, триває вже три з половиною місяці. Ще кілька місяців, і має бути якесь нове продовження. Або зупинка.
Якщо записати у стовпчик поточні результати й те, що анонсували як плани навесні, видно, що росвійська просуваються, але сильно буксують. Водночас РФ перестає справлятися з принциповими завданнями військово-політичного характеру. Їх два: заблокувати потік зброї Україні й не допустити посилення санкцій. Санкції, як і раніше, змушують бажати кращого, хоча градус риторики зріс. А ось зі зброєю вже де-факто провал: загальноприйнята схема купівлі американської зброї за європейські гроші, плюс стабілізується обсяг закупівель безпосередньо в українського ВПК. Із чого випливає, що раціонального рішення військовими засобами без суттєвої ескалації (наприклад, масштабного й прямого залучення Китаю) немає. Неминучим є зміщення в політичну площину, зокрема через переговори.
2. Як підмогу для переговорників сили оборони України послідовно вводять свої "санкції" на російській території.
Найяскравіший сюжет – навколо нафтопроводу "Дружба". Навмисне такого не вигадаєш: поточний вождь Угорщини атакує українського угорця, який бореться з російськими окупантами. Кращого доказу, що Україна має рацію, а в Будапешті тимчасово засіли девіанти, годі уявити.
Навіть у такий страшний день, як сьогодні, з Росії надійшли добрі новини про успішні удари по НПЗ. СБС, ССО, ГУР та інші структури сил оборони послідовно перемелюють важливі цілі. Це систематична робота, яка складається із цілої низки елементів. Зокрема, СБУ оприлюднила інформацію: менш ніж за тиждень бійці ЦСО "А" дотяглися до 17 елементів російської системи ППО/ПРО. Серед них – як засоби ураження (зокрема два комплекси С-300), так і засоби виявлення (від радара до С-350 до РЛС "Небо"/СВУ/М). Плюс РЕБ "Житель". Втрата кожного такого девайса – це дуже боляче. Тому що важко/дорого/повільно замінити. Виникають діри.
Тому не дивно, що той самий Афіпський НПЗ знову горить. Хоча, здавалося б, що простіше? Інтерес української армії до цього об'єкта відомий, маршрути відомі. То в чому ж річ?
Росія може виробляти й накопичувати ракети/дрони для масованих ударів із вбивствами цивільних осіб, але свою критичну інфраструктуру захищає дедалі гірше. Збіг підвищеного попиту на паливо з успішними ударами по НПЗ і логістиці вже помітно ускладнили ситуацію в південних регіонах РФ. Плюс українські дрони поступово розширюють контроль над сухопутним коридором у Крим...
3. Не має складатися враження, що ситуація якась райдужна. Зовсім ні. Вона – двогостра. І в нас, і в росіян є динаміка. Росіяни на прикладі Херсона вже продемонстрували, як можна організувати блокаду великого прикордонного міста. За кілька місяців схожі ризики на повний зріст можуть виникнути для Харкова, Сум та інших міст. Потрібна стратегія протидії. І тут є змінні, які можуть суттєво вплинути на ситуацію. Скажімо, згадані американські засоби ERAM.
Водночас Росія зазнає втрат, а різні споживачі наживаються на вразливій позиції Москви. Російським вождям, напевно, прикро.
З наступного тижня стрімко набиратиме хід політичний сезон. Не лише в нас. На тлі виснажливих боїв, росіяни мотивовані максимально використати політичні засоби.
Тож опинившись під пресом поганих новин, знаходьте сили озиратися. Добрі новини, які надихають, теж є. Багато наших співгромадян справді перебуває в жахливій ситуації. Але маса тих, хто просто надмірно накручений і сам себе поїдає. Шукайте допомогу, надавайте допомогу. А там побачимо.
Джерело: Aleksey Kopytko / Facebook
