+5 Київ
Росія розбомбила чергову лікарню в Харкові. У місті частково зникало світло. Добрих новин із фронту небагато, скрізь складно. Через що зі ЗМІ й соцмереж підсвідомо вихоплюються максимально контрастні новини. Зокрема, про проблеми у РФ. Які потім зв'язуються в ланцюжок ознак неминучого і швидкого краху Москви.
Так легше.
Факти такі: проблеми у РФ дійсно є і наростають, проте мають вони дещо інший вигляд. І криза з паливом працює не тільки й не стільки в економічній площині.
Основні дисбаланси – між регіонами.
Москва почувається чудово, у неї зростають доходи. Міська влада стурбована тим, куди розпихати гроші.
А ось решта Росії, за винятком, може, Пітера і ще кількох місць, занурюється в морок.
За три квартали 2025 року регіональні бюджети виконано з дефіцитом 725 млрд руб. За рік до цього був профіцит 472 млрд.
Поточний дефіцит бюджету має 68 регіонів (80%). Зросли надходження податку на доходи фізичних осіб (виплати найманцям), просіли від податку на прибуток.
Якщо грубо, то тактика російської влади зводиться до того, щоб збалансувати ситуацію в нижчій точці, керуючи очікуваннями й контролюючи емоційний стан підданих.
З одного боку, росіяни мають навчитися менше їсти, отримувати менше різних благ, платити більше податків, словом, затягнути всі пояси із почуттям глибокого задоволення.
Про підвищення ПДВ у Росії вже писали. Паралельно триває процес скасування податкових пільг на рівні регіонів. Москва зобов'язує встановити максимальні ставки місцевих податків. Навантаження перекладають на суб'єкти федерації й малий – середній бізнес.
З іншого боку, Кремль (переважно – фінансовий блок) стежить за тим, щоб не залишити якихось значних груп населення зовсім без підтримки й не провокувати розпачу.
Тому, скажімо, у Росії немає безробіття – є паліатив у вигляді три-, чотириденного робочого тижня, інших форм часткової зайнятості чи неоплачуваних відпусток.
А на скандальні епізоди влада визначає реакцію. Наприклад, підрядник не виплачував зарплати працівникам на Лучегорській ДРЕС у Примор'ї, вони вийшли на протест, одразу прибігла прокуратура, питання з грошима почали вирішувати. Тобто може бути погано, але має бути тихо.
Влада періодично підкидає якісь крихти то бюджетникам (із 1 жовтня їм проіндексували виплати), то пенсіонерам, то іншим малозабезпеченим категоріям. Маси тримаються за ці соломинки й терплять, тож відкритих протестів – одиниці.
Плюс на цьому тлі періодично когось приносять у жертву й розривають. Щоб у привілейованих верств не було поганих думок.
Плюс показово обходжують "учасників СВО" і членів їхніх сімей (хоча насправді часто обманюють з обіцяною підтримкою).
Варто сказати, що і дефіцит федерального бюджету, і дефіцити місцевих (окрім кількох регіонів), і масштаб боргів самі собою не є смертельними. Тому Кремль випромінює стурбований оптимізм.
Але через зниження надходжень від нафтогазових доходів, а також кризових явищ у більшості невійськових галузей ускладнюється маневр ресурсами й починає розкручуватися спіраль невдоволення.
Що загрожує зривами.
Галузеві асоціації (вугільники, металурги, ТЕК) біжать до уряду з проханнями про різні форми підтримки (дотації, пільги, відстрочення тощо). Але грошей на всіх не вистачить. І тут виявляється додатково значення паливної кризи – емоційне.
Люди роздратовані. Коли в цей ґрунт падає якийсь наочний тригер, починається випробування системи на міцність.
Наприклад, останні три тижні заіскрило навколо Кадирова й Чечні.
Росія платить данину Кавказу за підсумками програної війни, дондон Кадиров є символом цієї ганьби. Нещодавно кадировська влада вирішила перейменувати три станиці з російськими назвами в Чечні (формально – унаслідок локальної адміністративної реформи).
Що спричинило критику з боку генерал-депутата Володимира Шаманова, який свого часу командував угрупованням федеральних військ у Чечні.
На Шаманова з образами кинувся Кадиров. Це спричинило кола по воді, які увійшли в резонанс з іншою історією.
Центробанк РФ обирав дизайн купюри 500 руб., присвяченої Північно-Кавказькому федеральному округу. На лицьовому боці – П'ятигорськ. Щодо дизайну зворотного боку оголосили голосування.
Дондон Кадиров і його спільники почали лобіювати зображення "Грозний-сіті". Прогресивна Z-громадськість – гору Ельбрус. Розгорівся скандал зі взаємними звинуваченнями у фальсифікаціях, через що ЦБ скасував голосування в момент, коли Ельбрус лідирував.
Тобто ЦБ прогнувся під Кадирова.
Унаслідок чого Кадирову почали згадувати все. І участь у війні проти Росії, і геноцид слов'янського населення Чечні, і паразитування на російському бюджеті, коли інші регіони страждають.
Таких пристрастей давно не було.
Втрата контролю над такими емоційними сплесками є головною загрозою для Кремля. Росія бомбардує лікарні в Харкові зокрема, щоб населення РФ не отямлювалося від "величі".
Але оскільки реальних проблем росіян це не вирішує, то працює дедалі гірше. Звідси легка шизофренія в "суспільній думці": війну ми підтримуємо, але треба якнайшвидше її закінчити.
"Санкції", які вводять сили оборони України, допомагають любим росіянам сфокусуватися на суті. Окрім економічного, є педагогічний ефект. Не до всіх доходить, але динаміка є.
Далі буде.
Джерело: Алексей Копытько / Telegram
