Найстрашніше за "Талібану" – це становище жінок. Коли я робив для "Аврори" ролик про афганську просвітительку Сакену, мені довелося надивитися на численні відео насильства над жінками (хоча формально зйомки за талібів було заборонено – переваги медійності відкрили пізніше їхні духовні послідовники з ІДІЛ). Будь-який нікчема у штанях дістає над жінкою за "Талібану" необмежену владу, і далеко не всі у змозі стримати себе, щоб не скористатися нею. До худоби за "Талібану" ставляться краще, ніж до жінки.
Жінці не можна виходити з дому без супроводу чоловіка, не можна навчатися і працювати, жінку можна бити палицями в будь-який момент, коли чоловік вважатиме це за потрібне, – таліби так і ходили вулицями з палицями для биття худоби, а заодно і своїх дружин (привіт, Мізуліно). У ролику ви бачите обличчя афганських жінок – з приходом талібів їх знову змусять натягнути на обличчя паранджу і назавжди втратити індивідуальність. Найстрашніші кадри – публічна страта жінки на стадіоні. Оскільки всі розваги за шаріату заборонено, залишається одне – страти. За ІДІЛ було те саме. Жінок убивають за найменшу підозру в невірності за великого скупчення мужиків, які витріщаються на це. Це в них замість футболу і походу в кіно.
Сучасні таліби начебто заявили, що дадуть жінкам право працювати й навчатися, але я в цьому дуже сумніваюся, оскільки за шаріатом права жінок надзвичайно обмежені – наприклад, жінка може працювати тільки за згодою чоловіка і тільки в жіночих колективах. Жінка не може обіймати керівні посади, оскільки не має права у принципі керувати чоловіками. Тому на жіночі освітні центри, які будувала Сакена аж до сьогодні, чекає сумна доля. Як і всіх жінок Афганістану загалом.
Джерело: Андрей Лошак / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора