По Tomahawk рішення було прийняте. Це не були – 100 чи 1 тис. штук. Загалом – рішення було ухвалене.
Але тут абсолютно очікувано встряг кадебешник Путін, який фактично повторив сценарій Аляски.
Згадайте, чому відбулася Аляска – на тлі того, що Трамп заявив про запровадження вторинних санкцій, жорстку політику щодо Росії і що він готовий далі не допомагати Україні. Путін запропонував домовлятися, щоб тягнути час. І повторив ту саму історію зараз.
Коли Володимир Зеленський летів у літаку, не очікуючи такого повороту подій, Путін телефонував до Трампа. То ж Путін набрав Трампа, а не Трамп набрав Путіна. А чому? Тому що коли набирає Трамп Путіна, то що робить Кремль? Кремль перше, що каже: "По ініціативі американської сторони". А цей раз язик запхали в одне місце й уже ні про яку ініціативу не розповідають. Тому що Путін побіг наперед, для того щоб зняти питання про Tomahawk як такі.
Звісно, нам Tomahawk украй потрібні. Це не чудо-зброя, але це та зброя, яка потрібна Україні для ураження військових цілей на території Російської Федерації на дальності до 2500 км. Чи потрібна така зброя Україні? Так, потрібна.
Але я б хотів, щоб ми з вами подивилися ширше на проблему. Не "чи є у нас Tomahawk, а "чи є у нас Сполучені Штати". Про це я говорив у Вашингтоні на зустрічі. Мої прекрасні американські друзі розповідали про те, як нам треба себе поводити в Європі, і що Європі треба зробити перше, друге, третє, п'яте. І я сказав: "Я вас повністю підтримую. Давайте про Європу поговоримо в Брюсселі, а можна у Вашингтоні ми про вас поговоримо? Можете мені сказати, яка ваша політика? Де ви знаходитеся, у якому місці?" Саме це запитання я й зараз задаю.
Якщо американці з нами і росіяни не підуть на безумовне припинення вогню, тоді в нас будуть Tomahawk і не тільки. А от якщо американці не з нами, – я маю на увазі не американців загалом, а персонально президента Трампа, то в нас ані беззастережного й безумовного припинення вогню, ані Tomahawk не буде.
Зараз настав ще один переломний момент. Не скажу, що я щиро співчуваю Володимиру Зеленському, але мені легко уявити, в якому стані він знаходиться.
Уявіть собі цю картинку: ти летиш у літаку з уже узгодженою переговорною позицією. Навіть придумали надати дрони в обмін на Tomahawk. І тут усе це ламається. І тому зараз виникає запитання – що ж робити?
Не треба видумувати нічого надзвичайного. Ми зараз будемо робити те саме, що було після Аляски. Нагадаю, що після Аляски всі європейські лідери й ключові партнери полетіли в Овальний кабінет розмовляти із президентом Трампом. Теоретичний Будапешт буде не завтра. Тому перше на зараз завдання – знову підключати європейців, усіх можливих і неможливих наших союзників і друзів Трампа. Коли я кажу "друзів Трампа", маю на увазі не тільки світових лідерів, прем'єрів і президентів. Адже ви подивіться, хто вирішував угоду про припинення вогню в Газі – зять Трампа разом із Віткофом.
Це означає, що зараз треба стукати в усі двері й готувати спільну позицію – європейців, Трампа, Зеленського й тих людей, хто є "вухом президента", тобто які мають доступ до Трампа.
Зеленський побудував добрі стосунки з низкою європейських лідерів. І, здається, він знайшов свій підхід до Трампа. Однозначно – вайб їхнього спілкування став абсолютно інший. Це, у принципі, кріпко злить Путіна, тому що він думав, що не буде змін з українського боку.
Джерело: "В гостях у Гордона" / YouTube