Денису.
Не стримався. Складні дні. Напишу.
Це фото не вчорашнє, на жаль… Це жовтень 2019 року. Навчання, польовий табір "Азову" біля Урзуфа.
Денис Прокопенко, командир і герой України, відомий тепер усій країні. Заслужено. Сталевий та відважний воїн.
Але ще він людина – молодик, якому ледь 30 у момент найтяжчих випробувань для нього і для країни.
І я хочу написати цей короткий пост сьогодні – у найважчі дні для Дениса. У дні, коли відповідальність за ухвалені рішення зашкалює. Коли відповідальність вища, ніж до небес піднесена звитяга. Коли треба вирішувати за інших, за побратимів. Я хочу сказати тобі, воїне Редіс, герою-командире – сказати саме зараз, коли чаша випробувань ще недопита, і, можливо, найважче ще попереду.
Ти переміг – ти і твої доблесні побратими. Ти маєш рацію. "Азов" виконав завдання. Ні – ви виконали надзавдання. І ти, командире, зробив усе, що мав. І зробиш далі! Упевнений у цьому – хай би як склалося.
Час і доля іноді дають непосильні випробування. Найсильнішим. Тобі таке випало.
Мільйони людей пишаються вашим подвигом і твоїм подвигом, командире.
Я хочу, щоб ти знав і усвідомлював це, вступаючи в період нових випробувань! Знай це! Живи і стань сильнішим! Живи, ухвалюй рішення і знай, що ми тобі віримо та підтримуємо! Мільйони людей підтримують тебе. Усією душею. Кожного з вас. Серед цих мільйонів і мій голос. І яким би не був важким шлях – ти знай, ми віримо і допомагатимемо, доки б'ється серце.
Ти і воїни Маріупольського гарнізону билися за Україну. Ви започаткували новий епос. І Україна битиметься за вас, кожен із нас. Україна не залишить свого солдата. Ми не залишимо свого солдата! Завжди знай про це і розраховуй на нас у цей момент найтяжчих випробувань.
Честю було служити з вами, воїни! Честю було служити з тобою, Денисе! Честю буде служити й надалі, хай би якими важкими були випробування!
Українцям.
Друзі, прошу кожного українця, який переживає за Азовський гарнізон, бути мудрими в цей час.
Знаю точно, президент Зеленський займався і займається долею цього славетного військового гарнізону особисто вдень і вночі. Щиро й чесно. Поранені та цілі, цивільні та військові – про них, знаю, думають і ухвалюють рішення та дії щодня.
Прошу всіх довіряти верховному головнокомандувачу України! У цій тяжкій ситуації небагато можна зробити. Але він докладає всіх зусиль – роблячи все можливе і неможливе.
Зрозумійте це, не піддавайтесь емоціям. Не потрібно балаканини та переказів. Не потрібно багатослів'я і вимог, не потрібно плачів та розмірковувань – дайте тишу, підтримку і довіру президентові Зеленському. Він діє. Робить свою роботу. Головнокомандувач Залужний – свою. Денис – свою!
І нехай кожен на своєму місці робить те, що може, і те, що має!
Будьмо сильні єдністю.
Слава Україні!
Джерело: Арсен Аваков / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора