+3 Київ
"Один пояс, один шлях": нова модель глобалізації?
Трансформацію світопорядку в період всесвітньої турбулентності супроводжують численні ускладнення різної природи. Зростає ступінь невизначеності в міждержавних відносинах, з'являються нові ризики. В умовах глобалізації ці фактори роблять світову систему дуже чутливою до геополітичних флуктуацій. На регіональному і глобальному рівнях актуалізується побудова успішної моделі інтеграції та співробітництва. Починається своєрідна боротьба між наявними підходами до глобальної інтеграції та альтернативними моделями. На тлі цих процесів загального характеру посилення інтересу експертів до Форуму високого рівня з міжнародного співробітництва "Пояси і шляхи" видається більше ніж нормальним.
Навіть більше, після першого форуму "Пояси і шляхи", який відбувся у травні 2017 року, в іноземних партнерів з'явилося кілька запитань стосовно перспективи ініціативи "Один пояс, один шлях". Ці питання стосувалися спроб Китаю створити геополітичні союзи або військові блоки, сформувати на цій основі закритий політичний "китайської клуб" і тим самим провести ідеологічний вододіл. Заради справедливості зазначмо, що ці запитання виникли не на порожньому місці.
Протягом останніх років Пекін підписав із понад 150 країнами світу з різних регіонів документи про співпрацю. Серед них є і європейські країни. Експерти вважають, що таке розширення географії та складу учасників проекту робить його зміст розпливчастішим, що, зі свого боку, ставить під сумнів початкові заяви китайського керівництва про цілі цього проекту. Конкретно – політики та експерти говорять про геополітичні та військові задумки офіційного Пекіна.
Звісно, неможливо уявити цю ініціативу поза геополітичним контекстом. Та й самі учасники проекту відкрито говорять про це. На тлі відомої тези Бжезинського про те, що центр глобальної геополітики почав переміщатися із Заходу на Схід, побоювання деяких політиків та експертів мають більш ніж серйозні підстави. Тим більше, що лідери різних країн про ініціативу Китаю говорять у контексті невдалої спроби західної моделі глобалізації. Нібито враховуючи помилки Заходу в цьому питанні, Китай пропонує альтернативну модель глобалізації, і вона має привести до "співрозвитку і процвітання" багатьох країн.
У своєму виступі на другому форумі лідер нації, перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв особливо підкреслив, що від початку 21 століття "...сама минула версія глобалізації дала тріщину. Світова спільнота виявилося не готовою до форсованої універсальності". Це призвело до втрати надії на формування єдиного успішного глобального світу. Навіть більше, у сучасному світі стали реаліями регіоналізм, торгові війни, санкції. Здалося, що "...альтернативи світу, що все більше розділяється, не існує. Але запропонована у 2013 році Китаєм модель Шовкового шляху стала не тільки життєздатною в сучасних геополітичних умовах, але й успішною, як засвідчують минулі п'ять із половиною років її розвитку".
Розвиваючи свої думки, Назарбаєв дає конкретнішу характеристику, як він уважає, "успішній моделі глобалізації": "Глобалізація... трансформується в новому форматі, ініціатива "Один пояс, один шлях" презентувала нову модель глобалізації зі східним обличчям", "історичний цикл знову повертає центр світової гравітації на Схід, і вже зараз тренд істернізації пропонує нові орієнтири кооперації".
Якщо політики говорять про нову модель глобалізації, то, логічно, це передбачає певне ставлення цієї моделі до вже наявної. А це автоматично веде до конкуренції, боротьби альтернатив і з'ясування відносин між супердержавами. Ще в серпні 2018 року на семінарі щодо п'ятиріччя проголошення ініціативи "Пояс і шлях" глава Китаю Сі Цзіньпін намагався заспокоїти всіх. Він запевняв, що ініціатива "Пояс і шлях" має відкритий інклюзивний характер, до неї може долучитися будь-яка охоча країна. А на другому форумі китайський лідер, виступаючи з програмною промовою, конкретніше зупинився на окремих аспектах проекту "Один пояс, один шлях". Його ідеї можна звести до таких тез.
Проект "Один пояс, один шлях" перед різними країнами світу відкриває нові можливості, зокрема "відкрив нові горизонти у відкритості та розвитку Китаю". Учасникам проекту слід орієнтуватися на майбутнє, керуватися принципом "спільних консультацій, спільного будівництва та спільного використання", "досягти цілей розвитку, що характеризується високими стандартами".
Глава Китаю обіцяв докладати зусиль для надання "країнам, що розвиваються, більше можливостей і простору, надати їм сприяння в ліквідації бідності та забезпечення сталого розвитку", він закликав до "активного наведення мостів взаємного навчання різних цивілізацій, посилення гуманітарної співпраці в різних сферах і формування структури багатоманітного гуманітарного обміну".
Нарешті, він оголосив, що Китай на новому історичному старті буде "крокувати вперед шляхом соціалізму з китайською специфікою та дотримуватися всебічного поглиблення реформ, високоякісного розвитку, розширення відкритості зовнішньому світу, шляху мирного розвитку та сприяти формуванню спільноти єдиної долі людства".
Отже, Китай має намір розвивати співпрацю з будь-якою країною, яка приймає умови співпраці в межах проекту "Один пояс, один шлях". Китай відкривається зовнішньому світу заради високоякісного розвитку всіх партнерів. Оприлюднення цього принципу на другому Форумі високого рівня з міжнародного співробітництва в межах "Пояси і шляхи" привабливе для нас ще й із погляду перспективи високоякісного розвитку Азербайджану, Казахстану й України в межах цієї ініціативи. Чи з'являються нові можливості для нас у цьому напрямі?
Азербайджан як геополітичний вузол Південного Кавказу активно бере участь у реалізації проекту "Один пояс, один шлях". Азербайджан входить до 13-ти країн, у яких фінансують 35 затверджених проектів у межах "Один пояс, один шлях". Баку має намір розвивати свою участь у здійсненні цього проекту. Зокрема, Азербайджан може бути сполучною ланкою між Китаєм і країнами Центральної та Східної Європи за допомогою сусіднього Казахстану й України через Грузію. У цьому контексті зазначимо, що вже сформовано механізм функціонування міжнародних залізничних маршрутів, які курсують між Китаєм і Європою. Як показує досвід, Казахстан активно бере участь у цьому процесі. Про це говорив на другому форумі і Назарбаєв. Саме через Казахстан проходять найкоротші сухопутні шляхи, що сполучають Азію і Європу".
Для успішної реалізації наявного транзитного потенціалу керівництво країни імплементувало "національну програму "Нұрлы жол". Окрім того, "протягом останніх 10 років Казахстан інвестував у розвиток інфраструктури, транспортно-логістичних активів і компетенції приблизно $30 млрд. Модернізовано або введено в експлуатацію 2,5 тис. км національних залізниць і 12,5 тис. км автомагістралей. Реконструйовано вітчизняні морські та повітряні гавані. У підсумку, за короткий строк у країні було створено сучасний і конкурентоспроможний транзитний хаб".
Нарешті, Казахстан проводить величезну роботу поза своїми кордонами у межах проекту "Один пояс, один шлях". Уже запущено нові маршрути, які зв'язали Казахстан зі світом сушею і морем. Зокрема висококласна міжконтинентальна автомагістраль Західна Європа – Західний Китай саме через Казахстан з'єднує Європу з Китаєм. Порти Актау і Құриқ обслуговують "перевалюваня вантажів із Китаю, центральноазійських країн на Південний Кавказ, Туреччину і далі в Європу".
Отже, економічний коридор Китай – Центральна Азія – Західна Азія й далі на Південний Кавказ і Європу в межах проекту "Один пояс, один шлях" проходить через Казахстан, і цим можуть скористатися Азербайджан і Україна.
До обговорення цього питання можна залучити і сусідів України – Білорусь та Польщу. Тим більше, вони вже входять у число тих країн, які підписали угоду про поглиблення співпраці з організацією контейнерних перевезень сполученням Китай – Європа. "Станом на кінець 2018 року залізничний маршрут Китай – Європа вже об'єднав 108 міст і 16 країн Євразійського континенту, загалом спрямовано понад 13 тис. поїздів, які перевезли понад 1,1 млн стандартних контейнерів із різними вантажами".
Китай уже підписав 38 двосторонніх і регіональних угод про морські перевезення із 47 країнами світу. 16 із них – країни Центрально-Східної Європи. У межах цих угод Україна має непогані можливості за формулою "16+1" (China-CEEC Trade Index, CCTI, індекс торгівлі Китаю та 16 країн Центрально-Східної Європи) активніше брати участь у реалізації проекту "Один пояс, один шлях". На тлі збільшення прямих інвестицій Китаю у країни, розташовані вздовж "Одного поясу, одного шляху", зазначені можливості мають велике значення для розвитку співпраці у площині Китай – Казахстан – Азербайджан – Україна. Зазначимо, що, за попередніми розрахунками, загальні обсяги прямих іноземних інвестицій країн, розташованих уздовж "Одного поясу, одного шляху", зростуть на 4,97%.
Отже, незважаючи на деякі сумніви експертних кіл, у рамках проекту "Один пояс, один шлях" існують гарні можливості співпраці багатьох країн. Азербайджан, Казахстан та Україна можуть зайняти гідні місця у цьому процесі. А доля цього проекту як альтернативної моделі глобалізації визначиться з часом. Але вже сьогодні експерти говорять про переваги цієї ініціативи. Як нам видається, трьом нашим країнам (Азербайджану, Казахстану й Україні), користуючись нагодою, варто скористатися цими перевагами.
Джерело: "ГОРДОН"
