0 Київ
Інтерв'ю з Віктором Медведчуком я додивлялася, точніше дослуховувала, як аудіо вчора ввечері в машині, увімкнувши звук у салоні. За кілька хвилин мама, яка сиділа поруч, запитала: "Хто це віщає? Путін?" Я кажу: "Так... Ти вгадала, мам".
У принципі, на цьому пост можна було б закінчити, мама, як голос народу, в одну фразу вмістила те, що я хотіла розписати на кілька абзаців.
Додам тільки, що раніше ми здогадувалися, а тепер знаємо: із тим самим успіхом Путін міг би вести переговори щодо України сам із собою. На всіх переговорах протягом усіх чотирьох років, де Україну представляв Медведчук, України не було.
Основна фраза інтерв'ю: "Будь-який тиск на Російську Федерацію та її керівництво є контрпродуктивним". Але неможливо після чотирьох років війни, анексії Криму, тисяч загиблих українців за незалежність від Росії з усмішкою просто вимовляти: "Здавайтеся". Не-мож-ли-во.
Він, як завжди, не розуміє України. І він її не завоює. Щоб розуміти, треба ж любити. Видно, що спікер вважає, що настав його час відігратися, він агресивний і накопичив сил, але що більше він буде виступати і йти напролом, то нижчим буде рейтинг його політичних проектів.
Джерело: Алеся Бацман / Facebook
