+3 Київ
Візит Олександра Лукашенка – до речі, уже другий упродовж трьох місяців – не можна назвати інакше як надзвичайним. Уже 14 вересня стартують спільні білорусько-російські навчання "Запад-2017". Які вкрай хвилюють НАТО й Україну.
І не менше вони хвилюють самого Олександра Григоровича. Бо вперше упродовж 23 років перебування на посаді немає у батька білоруського народу впевненості, що він зустріне 24-й рік на посаді. Інстинкти підказують, що процес подій може прискоритися всупереч волі самого Лукашенка.
Чистки в апараті міноборони і КДБ РБ проросійськи налаштованих офіцерів начебто повинні були його заспокоїти, але цього не сталося. Тому на перший день офіційного візиту і не було заплановано жодних зустрічей. Приїхав президент на два дні, а зустрічі проводить тільки другого. Що робив цілий день четверга, із ким зустрічався, про що говорив, піди здогадайся. А консультації були, тільки непублічні.
Лукашенко переконує, що війна з території Білорусі в Україну не прийде. А хіба Путін коли-небудь говорив, що нападе на Україну? Хоч раз, хоч в одному інтерв'ю? Навпаки, у 2008-му в інтерв'ю DW сказав, що всі розмови про претензії на Крим – нісенітниця.
Правда в тому, що Лукашенко давно не довіряє Путіну і вже не до кінця контролює того, що відбувається на його території, зокрема і ці самі військові навчання. Путіну не потрібно розв'язувати гібридної операції на території Білорусі. Навіщо, якщо місцевих військових і спецслужби легко взяти під контроль?
Досить прибрати всього одну фігуру. І поставити замість неї місцевого Захарченка чи Плотницького. А потім із шести областей просто зробити шість суб'єктів Російської Федерації.
Джерело: Тарас Березовец / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
