До лютого 2018 року сформують архітектуру політики США щодо путінського режиму. І річ навіть не в новому пакеті антиросійських санкцій (його ухвалять у лютому), але і в розслідуванні спецслужб США щодо російського втручання у президентські вибори у 2016 році, яке і далі триває.
Парадокс, що Дональд Трамп, якого обирали з порядком денним перезавантаження американсько-російських відносин, сьогодні змушений стати більшим яструбом щодо Кремля, ніж сенатор Джон Маккейн. До цього його буде підштовхувати і розслідування, яке триває стосовно колишніх членів його адміністрації.
Свідчення екс-радника з нацбезпеки Майкла Флінна будуть стимулювати Білий дім шукати нову формулу тиску на Путіна. Відволікання уваги і переведення акцентів – класичний інструмент під час внутрішньої кризи.
Відповідні сигнали вже пішли на повний зріст. Радник Трампа з нацбезпеки генерал Герберт Макмастер уже попередив, що час жорсткої розмови з Кремлем настав. Причина – стан справ у Сирії і втручання в європейські справи. Нагадаю, Сирія залишалася чи не єдиною точкою, де США і Росія продовжували спільну співпрацю у вирішенні проблеми ІДІЛ.
Адже руки Вашингтона ще не дотяглися до Північної Кореї. Містично швидкий прогрес ядерної програми цього тоталітарного режиму неможливий без підтримки ззовні. І відповідь на запитання, хто надав КНДР відповідну допомогу, матиме безпосередній вплив на всі подальші відносини США з Росією на найближчі роки.
Джерело: Тарас Березовец / Facebook