-3 Київ
Мобілізаційний ресурс акцій протесту під так звану велику політичну реформу виявився вичерпаним. Як кажуть, "закончен бал, погасли свечи". Насправді єдине, що сьогодні залишається людині, яка і виступила хедлайнером заходу, Михайлу Саакашвілі, – спробувати радикалізувати нечисленні сили на силове зіткнення із владою. Інакше "протест" дуже скоро вщухне.
У владі силового протистояння категорично уникають, власне, з цієї і тільки з цієї причини Нацгвардія і допустила встановлення наметів перед Верховною Радою. Ситуація призвела до напруги всередині силового блоку, оскільки є люди, які виступали за жорсткішу відповідь. Перемогла зрештою позиція прихильників компромісу.
Драйвери протесту, які залишаються за кадром і оплачують бенкет, – Медведчук, Григоришин і Коломойський – мають бути вкрай засмучені тим, що відбувається. Проте явна ескалація поки теж не в їхніх інтересах. Адже за цим можна втратити багато і для себе.
Саакашвілі у своїй непередбачуваності стає небезпечним і для влади, і для своїх союзників. Хоча у повному сенсі союзниками їх назвати вже важко. Розкол у середовищі революціонерів – питання найближчого часу, підтвердження тому – вихід низки громадських активістів. До того ж парламентська коаліція дуже вдало ухвалила медреформу, а також почала розбиратися з виборчим законодавством та скасуванням недоторканності. Тобто перевела гру у 100% виграшний формат парламентської дискусії із затягуванням часу.
Адже революційна ситуація не відбувається за клацанням на крики "Києве, вставай!", скільки не загортайся у національний прапор. Вона має дозріти. На жаль, організатори ВПР цього так і не зрозуміли.
Джерело: Тарас Березовець / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
