+10 Київ
Хочеться із сумом визнати, що політтехнологи навчилися нас успішно ділити і розділяти. Вони ділять нас за сортами, місцем проживання, мовою, вірою, національністю, уподобаннями, гендером, сексуальною орієнтацією. Вони ділять, а ми легко погоджуємося. А потім дивуємося, що ми розрізнені.
2004 року російські політтехнологи запропонували Януковичу озвучити те, що Ющенко ділить українців на три сорти: західних, центральних і південно-східних. Запропонували росіяни, але використовували це українські політики. І так якісно використовували тоді, що до сьогодні ми це відчуваємо.
І сьогодні ці технології поділу продовжують успішно використовувати. Але вигадують те, на кого ділити українців, не тільки росіяни, а й наші вітчизняні креакли. Усе йде в полум'я виборів та в ім'я такої бажаної перемоги. Інтереси України, громадян і моральні цінності йдуть під ніж технологів. І тоді ми чуємо, що Порошенко – це Вальцман, а Тимошенко – це Капітельман. Адже антисемітизм усе ще непогано "продається" дрімучим і не дуже розумним виборцям. Тим виборцям, які трохи розумніші, розповідають, що Юля відразу після інавгурації поїде в Москву здавати Україну, а Зеленський стане на коліна перед Путіним. Не забувши додати про останнього, що він клоун і маріонетка, у якого в жопі рука Коломойського. І кожен, хто голосує за ЮВТ, – російська консерва, хто голосує за Зеленського – продався Коломойському, а той, хто віддає свій голос за Порошенка, – шоколадна мерзота. Усе це із соковитими епітетами й образами на адресу опонентів. Розумним виборцям нічого не розповідають. Їх просто вже помістили в агресивне передвиборче середовище, і вони відчувають дискомфорт від того, що відбувається.
Окрім того, свою лепту вносять корисні ідіоти і ЛОМи на контракті, які з піною з рота розповідають, що ті, хто проти їхнього кандидата, – це запроданці, зрадники і покидьки. І з задоволенням мусолять тему, що всіх їхніх опонентів купили. Притому ця риторика властива практично всім симпатикам кандидатів у президенти. Але особливу огиду викликають у мене ботоферми, яких так само використовують майже всі учасники виборів. Вкидання з формуванням необхідної їм думки відбуваються на підставі виливання бруду на опонента і вивішування його брудної білизни, а не показуючи переваги свого кандидата. Шаблони образ і темники з підготовленими тезами у ботів популярніші, ніж дебати й обґрунтована аргументація самих кандидатів.
Усе це ще більше роз'єднує українців, які замість об'єднання в період війни з Росією починають конфліктувати одне з одним. На цьому конфлікті багато політтехнологів хочуть отримати потрібний результат, а російські спецслужби намагаються на цьому тлі посилити внутрішній розкол. Нас зіштовхують лобами для того, щоб здобути наші голоси. І ціна питання для технологів – це булава для їхнього клієнта і гроші на рахунок для них особисто. Про повагу до чужої думки або до чужих поглядів, які не становлять загрози ні Україні, ні громадянам, уже не йдеться.
Загалом усе, як у тій приказці "І почали вони так дружити, що не залишилося каменя на камені". Ви прослухали коротку історію конфлікту між українцями зі схожими життєвими цінностями і поглядами. Я кажу про тих, хто хоче жити в незалежній Україні. Так і хочеться закричати: "Досить сваритися і конфліктувати одне з одним, поки у нас є спільний ворог – Мордор і його сепарські маріонетки, які явно зацікавлені в цьому розколі".
Але мало хто хоче вивчати історію, робити висновки і не робити помилок, які зробили до них. Поле граблів – ось символ сучасної України.
Тим, хто хоч трохи знайомий з єврейською історією, відомо, що однією з головних трагедій для євреїв є руйнування першого і другого Храму. "Через що було зруйновано Перший Храм? Через три гріхи: ідолопоклонство, розпусту і кровопролиття. Через що ж було зруйновано Другий Храм, під час існування якого займалися Торою, дотримувалися заповідей, робили добрі справи? Через безпричинну ворожнечу між євреями, яка, як три гріхи, разом узяті: ідолопоклонство, розпуста і кровопролиття" (Вавилонський Талмуд, Йома, 9б).
Нам не загрожує втрата Храму. Ситуація більше ніж загрозлива. Через безпричинну ворожнечу між українцями ми можемо втратити свою державу. Тому що розрізненому суспільству може бути важко протистояти всім зовнішнім і внутрішнім загрозам. Особливо в період війни і кризи. Подумайте про це на дозвіллі.
Джерело: Борислав Береза / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
