Я задумався про національну ідею України. Яка вона? Національна ідея визначає сенс існування народу, етносу чи нації. Вона – вектор, у напрямку якого рухаються для досягнення мети. Тож куди ми рухаємося і що створюємо?
Національною ідеєю Ізраїлю є сіонізм – рух, метою якого є об'єднання і відродження єврейського народу на його історичній батьківщині — в Ізраїлі. Зараз ця національна ідея має ще одну грань – вижити в оточенні ворогів. Це те, що мотивує державу до посилення, а людей – до згуртованості.
Національна ідея для поляків будувалася навколо створення незалежної польської держави. Саме ця ідея набула у них статусу національної. Умовою її реалізації було визволення з-під влади Росії. Потім з'явилася ще одна грань – зарплати, умови життя і дороги, як у Німеччині. Це те, що мотивувало будувати нову, сильну, незалежну Польщу.
А яка національна ідея в сучасній Україні? Якщо відійти від старої націдеї, сформульованої ще Лесем Подерв'янським, – "Від...біться від нас", інших актуальних національних ідей ніхто не пропонує. Адже національна ідея – це те, що важливо для нас, те, без чого не буде нас як української нації, і те, що повинно нас зцементувати в єдину силу, яка йтиме до мети.
Це – своєрідна "ідеальна Україна, яку ми хочемо бачити і в якій ми хочемо жити" – одночасно вектор і поки що недосяжна мета. Логічно, що основою національної ідеї України має стати незалежна держава. А що далі? Я вважаю, що в сучасній Україні з помірними запасами сировини і наявному стані справ, головним капіталом, ресурсом і чинником розвитку є люди. А отже, національну ідею треба будувати на цьому факторі. І потрібно пам'ятати, що в нас багатонаціональна держава, а отже, слоган "Безліч народів – одна нація" має стати не тільки гарним гаслом, але і реальністю.
А щоб гарантовано забезпечити буття нашої держави в історичній перспективі, зберегти українську мову, культуру, державну незалежність, підвищити конкурентоспроможність у світі, бути сильнішими і готовими до нових викликів, громадян нашої країни має бути більше. Людей має бути більше. І тут нам треба вирішити дві проблеми – масовий від'їзд українців і осідання їх на нових місцях за межами України, а також демографічну кризу. Саме на цих проблемах треба сконцентруватися. І саме ідея, що українець може самореалізуватися у своїй країні і стати заможною людиною вдома – ось, мабуть, головна національна ідея, на якій треба будувати Україну.
Але на старих правилах нічого побудувати не вдасться. А отже, без нового публічного договору тут не обійтися. І треба розуміти, що не обійтися і без виконання зобов'язань, які треба буде сформувати в цьому договорі. Але я не бачу бажання більшості сучасних політичних еліт, які б на це пішли. На жаль, без підтримки політичних еліт і без зусиль до реалізації з боку суспільства будь-яка національна ідея залишиться лише теорією, яку не будуть реалізовувати.
Отже, висновок один – нам усім треба змінюватися. Без усвідомлення персональної відповідальності, без докладання зусиль і без змін усталених політичних традицій ми не зможемо реалізовувати національну ідею і будемо приречені.
Згадайте чудову статтю Єна Дойчмана в журналі Fast Company, яка називалася "Змінюйся або помри". Там описували дослідження пацієнтів, яким необхідно було змінити свої звички, щоб вижити. На жаль, після закінчення 12 місяців 90% із них повернулися до старих звичок, які практично гарантували летальний результат. Навіть перед обличчям смертельної загрози більшість людей не може чинити опір своїм старим звичкам і зробити правильний вибір. Але вибір є і є результат 10%, які змінилися і вижили. Я вважаю, що це і стане початком формування нашої національної ідеї. Ми або змінимося і виживемо, або... На "або" ми не маємо права.
Джерело: Борислав Береза / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора