-3 Київ
Переглядаю на телеканалах коментарі щодо відкладення процесу проти Януковича за держзраду. Найчастіше коментують якраз адвокати. На "Еспресо" адвокат Віталій Титич поздоровляє "свого колегу" Сердюка з "такою перемогою" й ледь не матом криє Луценка. Навіть дійшло до висловлювання чисто за Фрейдом: "Якби він (Луценко) закрив свій рот, НАМ усім би стало дуже добре". Деяким адвокатам та їхнім клієнтам дійсно тоді було б дуже добре...
Про Титича багато розповсюджуватися не буду. Його адвокатське бюро "Титич і партнери" завжди спеціалізувалося виключно на господарських справах, а в кримінальному процесі – лише на економічних злочинах (на захисті фігурантів таких процесів, нагадаю). І раптом він став одним із "адвокатів родин Небесної сотні". Наші журналісти на цих адвокатів ледь не моляться, забуваючи, що чим довше триває процес, то більше зароблять адвокати, особливо коли платять їм не самі родичі, а міжнародні організації та фонди.
Деякі з них уже й візитівки собі надрукували, де посада – "адвокат Небесної сотні". Ці адвокати чомусь ні разу не обурилися відвертим затягуванням розслідування з боку Горбатюка, їх не хвилювало, що перший обшук слідчі цього управління провели аж через два роки (!!!) після злочину, та й то під жорстким тиском Луценка. Зате вони кричали "Ґвалт!", коли за затягування процесу Луценко виніс Горбатюку догану... Є ще запитання? Певна річ, що для них Луценко – перший ворог. А щодо Януковича, то все не так уже й однозначно. Принаймні з ефіру Титича я нічого подібного не виловив.
А адвокат, до речі, – одна з небагатьох професій, яка надає право брехати, зокрема й у судовому процесі чи перед журналістами на користь своїх клієнтів (нинішніх чи майбутніх).
Сумно, що на цю всю словесну еквілібристику дуже некритично клюють цілком адекватні й хороші журналісти.
Джерело: Taras Chornovil / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
