Україна має всі задатки, щоб стати швейною фабрикою Європи. Але хто про це думає? Легше ж просто перекачувати газ трубою

Ми боїмося утратити транзит газу, молимося на свою трубу, благаємо зупинити будівництво "Північного потоку – 2", хоча в сутності ціна цього питання для нас $3 млрд. Саме стільки Україна заробила на транзиті минулого року. Звичайно, для бідної країни це значні кошти. Але замість того, щоб молитися на транзит, давно вже варто було пошукати їх в іншому місці. Ось простий приклад.

Сусідня Польща у 2016 році заробила на експорті виробів легкої промисловості (тканин, одягу, взуття) $19,5 млрд. Весь експорт України того самого року становив $48,7 млрд (легка промисловість – $1,2 млрд). Як кажуть, є над чим замислитися. Але подивіться, скільки розмов і суперечок про транзит газу, і спробуйте згадати хоча б когось, хто порушував питання про втрачені можливості в легкій промисловості. Хоч один такий ефір можете згадати?

Одяг і тканини – це не Hyperloop і не космічна ракета. Щоб виробляти барахло, Ілон Маск не потрібен. Усі необхідні можливості для цього є. Україна має всі задатки, щоб стати швейною фабрикою Європи. Але хто про це думає? Легше ж просто перекачувати газ трубою, що дісталася у спадок від радянського режиму, ніж розвивати виробництво, щось створювати, конкурувати.

Звідси і результат. У ЗМІ роздувають істерію, Фірташі і Медведчуки закликають лягти під Москву і здати суверенітет, тільки б "Газпром" продовжував качати газ через Україну. Запевняють, що без цих транзитних $3 млрд наша економіка обвалиться. А руїни текстильних виробництв, які знайдуться, мабуть, у кожному великому українському місті, взагалі нікого не турбують. Вони давно вже стали звичною частиною пейзажу, до них звикли і з ними змирилися. У підсумку наші громадяни їдуть працювати на швейні підприємства в Польщу, хоча тут такі самі цехи, такі самі швейні машинки, такий самий льон і така сама шерсть.

Окремий привіт – авторам різноманітних "нових курсів", які замість того, щоб запропонувати якийсь реалістичний і чіткий план розвитку такої простої і зрозумілої для України галузі, плетуть нісенітницю про "друк міст на IT-принтерах" і жонглюють мало кому зрозумілим словом "блокчейн". Не втомлююся дивуватися неймовірній здатності наших політиків обходити увагою дійсно важливі речі і говорити про нескінченно далекі від виборця, свідомо нездійсненні в найближчій перспективі завдання.

Джерело: Денис Казанский / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора